Я УСПІШНА! І ПИШАЮСЬ ЦИМ!!!

В одному зі своїх постів знайома підняла цікаву і дуже непросту тему успішності. Власне визнання своєї успішності. І сміливості заявити про це «без удаваної скромності» вголос і назагал.
Цей пост мене зачепив. Задала собі питання « А що з моїм відношенням до моєї успішності? Чи можу я про неї говорити?» І відповіла собі. «Так, я успішна!». Так, в затишку свого робочого кабінету, сам на сам з клієнтом, я легко і впевнено кажу:
- Я професіонал. Знаю, що роблю. Довіртеся мені. І я допоможу Вам вилізти з ями, в якій Ви зараз є. Проведу через пекло, яке лежить на шляху до ЖИТТЯ. Життя з задоволенням.
Навчаю своїх клієнтів визнавати та привласнювати свої самі найдрібніші досягнення. Це дуже важливо для нашої впевненості у собі. У своїх постах я пишу про це дуже часто. З різних ракурсів та різними словами.
«А чи можу я заявити про це назагал, як це зробила Вікторія?»
І тут, опа! Серденько сильно забилося від тривоги, страху, сумнівів, невпевненості і ще чогось незрозумілого...
Коменти я таки написала. І про те, яка крута Віка. І про те, що я теж ВЖЕ можу написати назагал «Я успішна!». В надії, що цей комент ніхто, крім Вікі не побачить.  😏Йти у форватері когось іншого дуже легко. 
« А чи зможу я вийти вперед? Залишитися сам на сам з людьми? І заявити в голос «Я успішна! І пишаюсь цим!!!»?
Зернятко росло-росло і проросло цим текстом.

Я УПІШНА! І ПИШАЮСЬ ЦИМ!!!

Бо я багато працювала над цим. Багато вклала в свою успішність енергії, часу, грошей, нервів. Тому з гордістю і самоповагою збираю врожай. Та продовжую підживлювати свій успіх своєю енергією, часом, частками душі і серця. Кілометри нервів вже не вкладаю.  Бо і сама вже живу за девізом здорового пофігізму. А не тільки навчаю цьому тих, хто до мене приходить.
Я вдячна всім, хто був і є в моєму житті: друзям, «ворогам», колегам, вчителям, тренерам, клієнтам, «випадковим» людям, авторам «розумних» книжок... Кожен з вас зробив внесок у мою успішність. Намагаюся дякувати всім «не відходячи від каси». Тобто відразу, як цю вдячність відчула. Я все ціную. Інколи до ціє цінності доходжу через біль, образу і інші несмачні відчуття. Але доходжу. І це головне.
Та все ж таки хочу подякувати деяким людям особисто.
Дякую Богові за допомогу і підтримку. Особливо у найтемніші часи мого життя.
Дякую собі. Бо робила свій успіх власними руками, власною душею. Бо у Бога нема інших рук, крім моїх.
Дякую людині, що давала гроші, які я вкладала в навчання.
Вікторія Талашкевич, дякую, що надихнула мене на цей пост.
Ольга Кобзарь, дякую за теоретичні знання та практичні навички гештальтерапії. Що є базовим інструментом мого спілкування з людьми, що потребують психологічної підтримки.
Анна Колєва, Геннадій Сябренко, дякую вам за надану мені можливість самореалізуватися.
Ціную все і всіх.
Неважливо, в якій сфері ви вважаєте себе успішним. Чи то у професії. Чи то по веденню домогосподарства. У захисті Батьківщині.У волонтерстві. У випіканні хліба, тортиків чи інших самоликів. У гармонійних парних стосунках. У вихованні дітей. У припиненні паління. У припиненні вживання алкоголю чи наркотиків. У зайнятті спортом. У організації свят... Будь у чому.
Ми маємо пишатися своїми досягненнями і заявляти про це сміливо вголос і назагал!

Опубликовано 2021-08-16 в 18:42:24