Що таке криза та з чим її їдять

Криза - це процес. Процес, коли все знайоме і звичне летить під три чорти. Процес, коли ні то, що немає впевненості в завтрашньому дні, а навіть безпека сьогоднішнього під питанням. Процес, коли тріщать по швах колишні життєві цінності. І організм не може виконати нові вимоги навколишнього середовища.

Трясе в усіх напрямках: тіло реагує загостренням старих болячок і/або підкидає нові; емоції або зашкалюють, або завмирають; колишні відносини з людьми не ладяться або зовсім припиняються; як вести себе в суспільстві, хрін його знає.

І це може тривати місяцями і роками.

Така реакція може бути на будь-які нові події в житті: вікові зміни, втрата людини, відносин, працездатності, банкрутство, природні катаклізми, війни, всесвітня пандемія короновірусу...

Радісні і хороші події також можуть неабияк попсувати нерви: любов, яка ненавмисно нагрянула, коли її зовсім ніхто не чекав, і прощавай спокійне життя; народження дитини,......

Ткнувся носом в кризову ситуацію і тут же виникають два одвічних питання - «Хто винен?» і “Що робити?"

Можна зависнути в пошуку винного, тим самим «смакуючи» трагедію всього свого життя.

Можна впоратися, як це роблять «сильні» чоловіки і «сильні» жінки. А по суті, прийнявши позу страуса з головою в піску. Вдаючи, що нічого не було і ігноруючи нові обставини. Зовсім не піклуючись про свою дупі. І таки так, провокувати будь-кого, що проходить повз, штовхнути в цю дупу. У кращому випадку. І щиро дивуватися «За що мені все це?».

Обидва ці варіанти чогосьделанія гарантують пекло за життя.

Єдиний спосіб позбутися пекла - пройти через нього: пережити, пережувати.

А з чим же ці кризи їдять?

З розчаруванням. З жалем. З розпачем. З жахом. З безсиллям. З виною. З соромом. З острахом. З відразою. Зі злістю. З досадою. З болем ....

Перемогти своїх демонів можна тільки зустрівшись з ними віч-на-віч. І визнанням, що вони є.

Ми уразливі саме в тому місці, яке не присвоїли.

Все, що з нами відбувається - це частина нас. Десь красива. Десь потворна. Але частина ЦІЛОГО.

Хочемо ми цього чи ні, зміни в житті будуть завжди. Це закон розвитку. І його не зупинити. Можна тільки змінити своє ставлення до неминучих змін.

Кризова ситуація - як золотопошукова драга. Через неї промиваються пласти минулого. Робота руйнуюча, хвороблива, брудна, тривала, виснажлива. Іноді здається безглуздою. Багато чого втрачається (люди, речі, друзі, відносини ...). Але обов'язково щось залишається. Нехай набагато менше. Зате значно цінніше. І це дорогоцінне мале стає основою нового етапу нашого життя.

Опубликовано 2021-02-23 в 07:33