Біль

Біль - це фізичне або/і емоційне страждання, болісні або неприємні відчуття, мука.

Незважаючи на свою неприємність, біль є одним із головних компонентів захисної системи організму. Попереджувальний сигнал: не туди йдеш, або робиш.

Біль психологічний (емоційний) і фізичний взаємопов'язані. Фізичний біль може спричинити психологічний. І навпаки.

Страждання від переламаної  ноги, наприклад, можуть викликати страждання душевні: чому це сталося зі мною?, чому я пішла саме тією дорогою, була ж думка обійти?, лежу, нікому не потрібна, а раптом кульгавість залишиться назавжди!, ....

Цей бік медалі більшість людей таки приймають. А ось тих, хто визнає, що страждання душевні можуть викликати біль фізичний, вже значно менше. І тішить, що з кожним днем "психосоматика" стає більш відомим словом. Повторю, біль – попереджувальний сигнал: не туди йдеш, бо робиш.

Кожна людина має свій особистий больовий поріг. Як психологічний,  так і фізичний.

Хтось може терпіти довго та багато. Хтось "айкає", не відходячи від каси. Коли біль стає нестерпним, з'являються думки про самогубство. Є ілюзія, якщо не буде тіла, не буде душевного болю. Не знаю. Може і так. Звідти ще ніхто не повертався. А може після смерті душа мучитиметься ще сильніше.

Ми, люди, дуже живучі тваринки. І зробимо все, щоби вижити. Жодна людина не чинить самогубство заради самогубства. Тільки сподіваючись знизити біль. Якщо є хоч найменший шанс знизити біль і при цьому залишитися живим, людина його використовує обов'язково! Вживання алкоголю, наркотиків - втеча від болю. Тимчасова анестезія. Це трохи приглушує біль. Та  не надовго. А сам біль залишається. Навіть ще посилюється. Мисливці за адреналіном теж бігуни від болю.А від болю не втечеш. Єдиний спосіб позбутися болю, взяти в оберемок свій "букетик" і йти назустріч болю. Поринути у нього з головою. Тобто ПЕРЕЖИТИ!!! Пережити болісні та “несмачні” почуття: страх, розчарування, жах, сором, провину, образу, розпач, огиду, безсилля...

Безсилля, вірніше, визнання свого безсилля в якийсь момент свого життя, в якійсь ситуації і є те дно, відштовхнувшись від якого починаємо спливати у більш комфортне життя. Життя, в якому біль буде короткочасним. Як реакція на довкілля. А не хронічний, що постійно збільшується, смертоносний гнійник.

Дата публікації 2023-08-30 в 14:24:26