Ролі, які ми граємо. Розвиток рольової гнучкості

Яка моя роль в той час, коли звертаюсь до читацької аудиторії? Автора статті і співрозмовника.

Коли проводжу консультацію з клієнтом, ролі будуть інші: в певний момент - слухач, в інший - підтримуючий або втішаючий, в третій – «інтервент» або «провокатор», що намагається розкрити типові і часто приховані патерни поведінки. В якомусь іншому епізоді – просто людина із значним досвідом, яка здатна допомогти і навчити.

А вам цікаво знати, які ролі тут і тепер граєте ви? Можливо, роль критика чи Незнайки на місяці, забронзовілого психолога чи безпристрасного сучасного Будди?

В літературі з психології (науковій та аматорській) міститься багато згадок про ролі, які грає людина у своєму житті – у сім'ї, суспільстві, на роботі. Ну згадайте фрази і репліки з повсякденного вжитку: «досить прикидатися невинною вівцею!», «лузер», «ну ти просто махровий нарцис», «маніпулятор», «не треба робити з мене цапа-відбувайла», «хлопчик для биття», «хлопці, давайте жити дружно (кіт-миротворець з мультику) та багато інших.

Ідентифікація із цими персонажами невипадкова. Вона означає, що людина у своєму житті поводиться певним чином: в узагальненому вигляді вона грає ролі - або жертви, або агресора, або рятівника.

Ці ролі утворюють класичний трикутник відносин. Причому в житті відбувається зміна ролей, залежно від того, наскільки змінився контекст. Агресор сам може бути принесений у жертву, миротворець може стати агресором, а жертва – миротворцем. Думаю, що все-таки для людини характерна якась константність у рольовому виборі, що означає схильність до певних ролей.

Особливо наочно картину розподілу ролей видно з прикладу сім'ї. Сім'я – це система, де все взаємопов'язано. Там, як правило, роль агресора дістається крутої вдачі чоловікам, у ролі жертви виступають загнані домогосподарки, а рятувальниками для своїх мам стають сини або рідше - дочки.

Якщо є сімейний «тиран», то обов'язково є його «жертва», що дозволяє себе тиранити. Якщо є сімейний егоїст, тобто є той (або ті), хто йому потурає. Якщо хтось віддалився від спільних сімейних обов'язків, то, швидше за все, є і той, хто звалив їх на себе надмірно…

Бувають, звісно, ​​й інші конфігурації.

Розмову про ролі неможливо собі уявити без згадування психологічних ігор, оскільки саме в іграх проявляються рольові позиції учасників. Теорію ігор добре розробив Ерік Берн, створивши певну  класифікацію:

Ігри на все життя:

• Алкоголік

• Боржник

• Бійте мене

• Ну, що попався сучий син

• Подивися, що я зробив через тебе

Подружні ігри:

• Тупик

• Фригідна жінка

• Загнана домогосподарка

• Якби не ти

• Бачиш, як я намагався

• Так, люба? Так, дорогий!

Ігри в компаніях:

• Подивіться, який жах!

• Вада

• Гість-розтяпа

• Чому б вам не… - Так, але…

Сексуальні ігри:

• Динамо

• Скандал

• А ну побийтеся

• Перекручення

Ігри на прийомі у психолога чи на групі:

• Каліка

• Селянка

• Дурінь

• Незаможний

Саме собою, звернення до питання ролей та його значення може суттєво допомогти людям в усвідомленні того, що насправді відбувається у їхньому житті, який сценарій вони реалізують. І якщо цей сценарій їх чимось не влаштовує, вони можуть внести туди корективи.

Саме тому для бажаних змін в дисфункціональній рольовій структурі необхідно спочатку зрозуміти, які ролі людина вже грає. Побачити, що ця роль їй дає, і які можуть бути наслідки у разі програвання цієї ролі надалі. У дисфункціональних сім'ях ролі зазвичай дуже ригідні, а здатність її членів до творчої гри значною мірою понижена.

Отже, який практичний сенс вивчення теми ролей для нас?

А сенс самий практичний. У когось не виходить захищати свою думку, хтось, навпаки, надто наполегливий і прямолінійний, когось дуже виснажує роль миротворця, і він геть-чисто забуває про себе і навіть зраджує свої ідеали, а замість очікуваної подяки отримує закиди та образи.

Одним словом, набуває актуальності питання розвитку рольової гнучкості, що передбачає психологічну рухливість відповідно до умов, які швидко змінюються. І, зрозуміло, компетентність у програванні взятих на себе ролей.

Рольова гнучкість може забезпечити нам включеність у життя на всіх його рівнях – інтелектуальному, емоційному, поведінковому. Це по-перше.

По-друге, вона дозволить нам стати зрілими та відповідальними у відносинах, і завдяки цьому реалізувати наші бажання без шкоди для інших, насамперед близьких людей. Важливо і те, що рольова гнучкість дозволить забезпечити емоційний та енергетичний баланс в організмі. Простіше кажучи, збереже нам здоров'я.

Тепер самі дайте відповідь: чи варто займатися розвитком рольової гнучкості?

Вивчення звичних ролей як правило призводить до рішення розширити свій рольовий репертуар.

Крім того, завдяки аналізу ролей, які грає людина, або ролей, які їй нав'язані, вона може побачити те, що відбувається ніби з боку, зробивши «крок з» ситуації, дещо віддалившись від неї. Тим самим вона може набути більш об'єктивне і навіть метафоричне сприйняття реальності. Тобто не таке буквальне як зараз.

В якості першого кроку на шляху розширення рольового репертуару можна узяти вправу «Ідентичність».

Ідентичність - це спосіб існування особистості в конкретний момент для того, щоб бути здатною реалізувати свою мету. Це думка плюс мета, яку особистість хоче реалізувати. Ідентичність активується, коли людина відіграє певну роль. Коли ми залишаємо цю роль позаду, то опиняємось в іншій ролі – в іншій ідентичності.

Особистість знаходиться без ідентичності лише протягом короткого проміжку часу, коли перестрибує з однієї ідентичності в іншу і коли перебуває у стані чистого буття.

Матеріали: блокнот, ручка

Інструкції: розділити аркуш паперу на дві колонки. У першу записати свої соціальні ролі. Наприклад, друг, чоловік, батько, син, начальник, працівник тощо. Подумки постарайтеся прокрутити фільм, де ви ці ролі виконуєте, граєте. Подумайте і підберіть варіанти, які дозволили б справлятися з цими функціями успішніше, ніж вам це вдається тепер. І запишіть їх  навпроти у другій колонці.

Наприклад, чоловік може доповнитись аспектами: захисник, ініціатор змін, ведучий, партнер, здобувач грошей, порадник тощо.

Друг може перетворитися на - помічника, лідера, заводилу. У професійному плані – менеджер може перетворитися на спеціаліста з реалізації проектів, новатора, емоційного лідера, експерта тощо.

Таким чином, ви зможете краще себе зрозуміти та розширити межі своєї ідентичності. Тому що сприйняття своїх звичних ролей, як правило, формує звичні дії.

Ця вправа розвиває здатність до рефлексії, аналізу себе та того, що ми робимо. Навчає по-новому дивитися на свої можливості для реалізації бажань, цілей, потреб і загалом для щасливого життя.

Додано на сайт 2025-06-13 в 09:42:35