Упевнена поведінка: передумови та складові

            (Для здорових людей, які зазнають труднощів у спілкуванні)

                                                                         Немає сильнішої людини, ніж той, хто

                                                                         наполягає на своїй слабкості.

Як багато втрачають у житті люди через боязкість, зайві сумніви і нерішучість, чи не так?

А між тим кожен може змінити свою долю і отримати усе, на що заслуговує за визначенням – любов, дружбу, здоров'я, щастя, успіх. Щоправда, є умова - потрібно стати впевненим у собі(!) Тобто пізнати себе справжнього, подолати страхи, навчитися розуміти ситуацію і, зрештою, стати творцем свого життя.

Таким чином, розвиток впевненості у собі можна розглядати, як складову частину вміння жити. Наприклад, якщо людина веде себе несміливо і нерішуче, тобто невпевнено, то, швидше за все, його близькі (батьки, чоловік, дружина, брат чи сестра) намагаються її контролювати. І нею управляти під приводом того, що їм краще знати, в чому для неї щастя і як буде правильно.

Але, якщо вона спробує думати самостійно, вирішувати і діяти на свій розсуд, вони можуть ображатися або навіть гніватися, звинувачувати її у невдячності. А натомість могли б будувати відкриті та довірчі відносини.

Як бути, виникає питання?

По-перше, розібратися, де, з ким, у яких ситуаціях вам хотілося поводитися впевненіше. А, по-друге, практикуватися у впевненій поведінці, наважившись на конкретні дії.

Найголовніше у цьому питанні - навчитися справлятися із важкими ситуаціями та проблемами, а також спілкуватися з людьми, які ці проблемні ситуації створюють.

Отже, від кого ми можемо отримувати та отримуємо «подарунки» у вигляді важких ситуацій та проблем?

- від близьких людей (батьків, дружин, чоловіків, своїх дітей, тещі, свекрухи, зятя та ін. родичів).

Часто люди, яких ви любите і які вам небайдужі, ставляться до вас жорстоко, тому що вони лише людські істоти. Вони можуть любити вас і піклуватися про вас і, тим не менш, сердитися на вас. Вони можуть змусити вас відчути свою провину навіть без слів – достатньо погляду, мовчання «на рівному місці», характерного жесту…

Тому усвідомте: життя з іншими людьми не буває весь час легким і радісним(!)

Якщо взяти, наприклад, період дитинства, то періодичними проявами гніву у повсякденному житті мама та/або інші дорослі готують вас надалі справлятися з парадоксами людської поведінки. Бодай за це їм можна бути вдячним.

- проблеми також можуть створювати друзі (своєю необов'язковістю, необґрунтованими вимогами та іншим);

- проблеми можуть створювати начальники та колеги по роботі;

- інші люди, з якими ми зустрічаємось на життєвому шляху.

Розхожа думка полягає в тому, що труднощі і проблеми у взаєминах слід сприймати як ознаку нездоров'я. Насправді це не так. Життя нас усіх стикає з труднощами.І це НОРМАЛЬНО! Вся справа не в наявності проблем, а в невмінні ефективно їх вирішувати.

Перш, ніж вивчати та відпрацьовувати навички впевненої поведінки, необхідно зрозуміти суть впевненості у собі.

Невпевнена поведінка               Впевнена поведінка                    Агресивна поведінка

___!_____________________________!______________________________!_____

До вашої уваги пропонуються зразки різних видів поведінки.

Ситуація: у мене позичили гроші та вчасно не віддали.

Невпевнена поведінка: «Вибач, мені дуже незручно тобі про це говорити, але, можливо, ти не затримуватимеш з поверненням боргу. Зрозумій, я на тебе не тисну, але мені дуже потрібні мої гроші, як тільки зможеш ... »

Агресивна поведінка: «Я знав, що тобі не можна довіряти. Поверни борг негайно, а то я тебе …»

Впевнена поведінка: «Я вважав, що ми з тобою домовилися, ти мав мені повернути борг учора. Термін пройшов, ти не повернув. Чекаю на гроші завтра до 18-ї години.»

Невпевнена в собі людина – стримує свої емоції та почуття через високу тривожність, страх, почуття провини. Через те, що в неї бракує особистих навичок пережити розчарування.

Словом, вона боїться фрустрації та, відповідно, тяжких для себе переживань. Її страхає стан невизначеності, підвішеності, до чого можуть привести прояви наполегливості і принциповості. Межі її особистості слабкі і розмиті. Багато хто може порушувати ці особисті кордони і вторгатися на чужу територію, завдаючи шкоди самолюбству і почуттю гідності такої людини.

Натомість в інших людей кордони настільки міцні та високі, що в неї зникає бажання наближатися. Звідси висновок – людині, яка має свої принципи та правила життя, необхідно вміти захищати свої інтереси та цінності від недружніх вторгнень.

Невпевнені в собі люди, як правило, замкнуті, їм страшно відкритися перед іншими. Мотиви: зберегти безпеку, страх бути викритим та вразливим, «турбота» про інших тощо. Звідси – поверхове, формальне спілкування, відсутність друзів, самотність, самозвинувачення та ін. Згадайте, чиновника з відомого оповідання класика. В театрі той ненароком чхнув у потилицю генералу. Потім злякався, став нав'язливо вибачатися, сильно переживав, а невдовзі, так і зовсім помер.

Крім того, невпевнена в собі людина може страждати на те, що постійно порівнює себе з будь-ким зустрічним, болісно реагує на критику і відторгнення, ковтає образи, у всьому залежить від інших.

Його самооцінка зростає і падає в залежності від ставлення інших. Часто цей механізм закладається у дитинстві завдяки деструктивній поведінці батьків, які виховують дітей за допомогою погроз, впровадження почуття провини, шантажу, страху, маніпулювання, придушення гніву та здатності обстоювати свої інтереси.

Агресивна людина порушує права інших, нав'язуючи їм свою волю, принижуючи, залякуючи, ображаючи. Агресивна поведінка виключає взаємну повагу!!!

Багато хто вважає, що вміє вдало протистояти агресору, адже нібито добре підготовлений психологічно. Їм вдається зберегти зовнішню незворушність при внутрішній напрузі. Але ж, як відомо, це шлях до хвороби (психосоматика), прояви якої неминуче дадуть знати.

 А до якого полюса континууму «невпевнена – агресивна поведінка» переважно тяжієте ви? І чи задовольняє вас при цьому якість відносин?

Якщо ж ви бажаєте змін, дозволю собі запропонувати вам деякі міркування/поради: перше - оволодіти вмінням залишатися в дорослій позиції та вмінням усвідомлювати контекст («тут і тепер»), брати відповідальність за свої думки, почуття і дії.

Друге – вивести у дорослу позицію свого партнера у спілкуванні, що, зрозуміло, непросто. І вирішується це завдання, як ви, напевно, здогадуєтесь, через набуття досвіду. Тобто у свідомих діях, які тривають у часі і передбачають зусилля з вашого боку. Досвід – це основа для змін. Якщо його переживати та асимілювати – зміни на краще стануть неминучими.