Як підготувати малюка до появи другої дитини

Хоча рішення про ще одну дитинку в сім’ї приймають батьки, але намір тата і мами народити ще одного малюка - це ще не все. Первісток, навіть якщо він зовсім ще маленький, теж має свою думку і ставлення до зміни ​​сімейної ситуації. Тому дуже важливо, щоб з появою нового члена сім'ї старший був союзником і однодумцем, а не «опозиціонером». Той факт, що дітей пов'язують кровні узи, зовсім не є гарантією любові і дружби між братиками і сестричками. Щоб прихильність і родинні почуття розцвіли, їх необхідно дбайливо і ретельно вирощувати, терпляче удобрювати і поливати любов'ю. Як же підготувати першу дитину до появи малюка?

Тут є три ключові моменти.

1. Включайте в ситуацію старшого як рівного: вибирайте разом з ним ліжечко, коляску, одяг та іграшки для малюка, радьтеся з ним - що б, на його думку, сподобалося маленькому? Увага: при відвідуванні дитячих магазинів не забувайте купувати що-небудь і старшому, інакше йому буде образливо і в свідомості може закріпитися негативний «Йому все, а мені - нічого!».

2. Розповідайте дитині докладно, як поживає ще не народжений малюк - якщо він разом з вами проживе всі 9 місяців до народження молодшого, йому буде куди легше адаптуватися до його появи, ніж коли його поставлять перед фактом безпосередньо перед від'їздом мами в пологовий будинок, а всю її вагітність батьки будуть сором'язливо вдавати, що нічого особливого не відбувається. Малюки схильні бачити в невизначеній ситуації негатив, тому якщо щось назріває (діти все дуже тонко відчувають, тому не будемо себе і їх обманювати!), а дорослі це приховують - то точно нічого хорошого чекати не доводиться. Тому обговорюйте докладно, як виглядає малюк, як він у мами в животику плаває, що чує, що відчуває, і навіть попросіть старшенького заспівати маленькому або дозвольте його погладити «крізь животик».

3. Не менш докладно інформуйте старшого про те, що таке насправді новонароджений: маленька безпорадна істота, яка потребує турботи і догляду, зате здатна щиро полюбити тих, хто буде любити його. Пояснюйте, як потрібно доглядати за малюком, що робити можна і чого - не потрібно. Не варто вводити в оману старшого розповідями на кшталт: «У тебе з'явиться друг / подружка, з якими можна грати» - тому що дітки дошкільного віку розуміють все буквально, і коли з'явиться в будинку «пакуночок», який тільки плаче або спить, він розчарує первістка: «З ким же грати? Він же ні ходити, ні говорити не вміє! Обдурили...»

Однак є певна різниця в підході в залежності і від статі, і від віку первістка.

Якщо у вас хлопчик, орієнтуйте його на лицарство: він може допомогти мамі, захистити її від життєвих труднощів, підставити своє надійне плече. Тут дуже важливий приклад батька, і якщо він теж поводиться як справжній чоловік - майже напевно син буде прагнути наслідувати його приклад.

Якщо старшенька - дочка, робіть ставку на природне прагнення дівчаток піклуватися про молодших, няньчити. Це - природна модель поведінки для дівчинки, тому вона практично приречена на успіх: адже возитися з малюками - її потреба, а щоб підкріпити її, скажіть дочці, що вона поводиться, як справжня жінка, і що вона буде прекрасною мамою в майбутньому.

Вік первістка також важливий - те, що легко поясниш школяреві, неможливо втовкмачити двухрічному. Тому, якщо старшому менше 2-3 років, розкажіть, звичайно, про майбутню появу малюка, про те, яким він буде - але особливо розраховувати на повне розуміння у відповідь не варто. Діти такого віку не вміють контролювати свої почуття, і гостро переживають появу в будинку «конкурента», який забирає увагу мами і тата. Вони, відстоюючи своє право на увагу, нерідко «впадають в дитинство», намагаючись знову смоктати соску, пісяючи ночами  краватку, як колись, або залазячи в коляску. Якщо така поведінка незабаром проходить - значить, батьки успішно впоралися з ситуацією, якщо ж закріплюється надовго - без корекції у психолога не обійтися, так як проблема ця, найімовірніше, загальносімейна.

Ставлення старшого малюка такого віку до новонародженого амбівалентне, він відчуває суперечливі почуття: тут і ревнощі, і інтерес, і бажання пограти, і образа - тому будьте уважні і намагайтеся бути завжди напоготові.

Якщо старшенький - дошкільник 3-6 років, головне в спілкуванні - виникнення емоційної прихильності між дітьми. Звертайте увагу старшого на те, що малюк його вже любить: посміхається йому, шукає його очима, намагається з ним «поговорити» на своїй мові. Намагайтеся залучити старшого до посильної допомоги під тим приводом, що турбот у мами стало більше, зате він вже достатньо дорослий, щоб допомогти. Цим ви вбиваєте двох зайців: розвантажуєте себе і даєте зрозуміти первістку, що він - дорослий, що він - зовсім не те ж саме, що малюк, - все це працює на профілактику дитячих ревнощів. А взагалі, чим менше старша дитина в цьому віці залежить від матері, чим більш соціалізована в колі однолітків, тим легше дається їй поява в будинку братика або сестрички.

Ну а якщо старша дитина вже школярик (6-7 років і старше), найголовніше - пам'ятати, що у нього вже має бути особистий час і простір, і його інтереси необхідно поважати. Ні в якому разі не слід перетворювати первістка в няньку для малюка - це найкращий спосіб виростити неприязнь, адже саме в цьому віці його інтереси - вже в навчанні і в спілкуванні з ровесниками, тобто поступово зміщуються з сім'ї на суспільство, а спроба «нав'язати» старшому малюка сприймаються ним як обмеження свободи і несправедливість. З вдячністю приймайте будь-яку допомогу і прояви приязні, але не змушуйте любити і піклуватися, це невірний шлях. У вас все вийде, повірте, головне – терпіння і мудрість!

З повагою, дитячий і сімейний психолог Наталія Царенко.

Опубликовано 2021-02-04 в 20:14:33