КОРИСНА НАУКА ВІКТИМОЛОГІЯ

У наш освічений вік багатьом відомий складний термін «віктимологія», проте далі того, що це - наука про жертв (людей та обставин), наша обізнаність поширюється нечасто.

Однак давайте для початку визначимося з термінологією. Що ж таке - жертва? У широкому сенсі жертва - це та людина, яка виходить зі спілкування або з життєвих ситуацій з втратами, тобто - втрачає значущі і не дуже життєві цінності, а то і саме життя.

Якими ж бувають жертви, в силу яких причин ними стають люди? Адже за одних і тих же обставин одна людина вийде переможцем, інша ж - переможеною... У чому ключові відмінності між ними і чи є вони взагалі?

По-перше, жертви діляться на безпосередньо постраждалих і на так званих рикошетних жертв - це родичі, близькі та друзі справжніх жертв, а також очевидці страшних подій. Наприклад, нерідко батьки переживають те, що сталося з їхньою дитиною, нітрохи не менше - а часом і серйозніше, і глибше, і довше самого потерпілого. Так само дитина стає жертвою домашнього насильства не тільк тоді, коли її відлупцював тато, а й коли цей чоловік підняв руку на свою дружину в присутності дитини – малюк так само буде переживати жах і образу.

Що ж стосується власне жертв – ось їх портрети.

Перший тип кандидатів в жертви - це жертви пасивні. Саме вони традиційно і маються на увазі під цим визначенням: коли ми говоримо - «жертва», в думках в першу чергу виникає образ «створіння тремтячого, що прав не має». Такі люди заздалегідь готові до поразки, вони наперед відчувають себе винними, беруть всю тяжкість ситуації на себе. Як правило, це діти надмірно суворих і владних батьків, з дитинства привчені підкорятися «переважаючим силам супротивників» і робити все так, як їм наказано сильнішими. Виростаючи, вони не знаходять в собі сил зламати стереотип і пасують перед усіма, хто сильніший їх - фізично і морально. Тому увага, шановні батьки: надмірно «закручуючи гайки» і спираючись на процесі виховання на слухняність, а не на здоровий глузд і співробітництво - ви ризикуєте виростити потенційну жертву будь-яких життєвих обставин. Це вони мовчать і терплять, щоб з ними не робили, слухняно йдуть за небезпечною людиною, яка їх залякала, підкоряються долі і не справляються з важкими життєвими ситуаціями, а також потрапляють у найстрашніші хлепи просто тому, що не вміють сказати НІ і дати злу відсіч.

Наступний тип жертв - так звані «премудрі піскарі». Вони залякують самі себе всілякими потенційними нещастями, вони надзвичайно чутливі до всього того потоку негативу, який ллється на них з екранів телевізорів і з газетних шпальт. В результаті такі люди «накручують» себе до такої міри, що або заробляють собі невроз, або поповнюють ряди «жертв по життю» - тих, хто настільки міцно вбив у свою свідомість негативні сценарії всього, чого завгодно, що вони стали вже життєвою програмою. Навіть якщо обставини складаються на їх користь, такі люди примудряються перевернути ситуацію з ніг на голову, в результаті чого вона завершиться невдачею і дасть можливість цьому махровому песимісту мудро промовити: «Ну, я ж казав !!! Я знав, що нічого доброго не вийде!!» Класичний приклад такої поведінки – віслючок Іа із мультфільму про Вінні-Пуха.

Є ще один типаж, що поповнює лави жертв - це люди, некритичні до життєвих обставин. Вони не здатні реально і адекватно оцінити небезпеку з огляду на вік (діти) або ж особистісних особливостей (вічні діти). Це ті туристи, які, не звертаючи уваги на попередження місцевих жителів, при гігантському відпливу розчулено збирають морських зірок на оголеному океанському узбережжі (щоб найближчим часом бути поглинутими цунамі); це вони безтурботно ходять по темних алеях з мобільником в руці або з масивним золотим ланцюжком на шиї; це вони сідають вночі в попутку з не надто тверезим водієм, а також самі водії, що дозволяють собі сідати за кермо напідпитку, створюючи небезпеку для себе та інших. Такі люди щиро не розуміють, чому ж нещастя трапилося саме з ними - начебто адже нічого не віщувало...

Наступний тип жертв – люди, що стають такими не в силу своєї слабкості, а в силу своєї активності та ініціативи - саме цим вони відрізняються від попереднього варіанту жертв - також некритичних до реальності, але без зайвої активності. Активні жертви - це необережні підбурювачі або ж «дурні з ініціативою». До цієї категорії відносяться такі «герої», які в разі контакту із озброєним злодієм з грізним видом (не підкріпленим ні спецнавичками, ні зброєю) пропонують мерзотнику піти геть. Це вони кидаються на захист випадкового перехожого з голими руками проти п'ятірки бритоголових амбалів (поведінка безумовно чудова в свій героїчності, але абсолютно неефективна - на відміну від виклику міліції або підмоги). Це ті пенсіонери, які, проходячи повз компанії агресивно налаштованої молоді, починають вчити їх життя в самих некоректних висловлюваннях. Це екстремальні спортсмени, які кидають виклик смерті не тому, що комусь загрожує небезпека і його треба рятувати, а для перевірки наявності пороху в власних порохівницях. Це всі «екстремали», які в пошуках вдалого селфі видираються на мости та електрички або «на слабо» роблять якусь небезпечну дурницю на кшталт посидіти на перилах балкону 10 поверху. Це туристи, що йдуть на маршрут без повідомлення рятувальників або без належної підготовки та спорядження. Це лижники, яким закони фізики не писані і катаються вони лише поза трасою. Це водії, які ганяють так, ніби вони на трасі в Монако, а також всі, хто впевнені, що «паски безпеки придумали боягузи».

Словом, це, безумовно герої наших днів, але героїзм їх чомусь завжди виходить їм же боком - тому що неадекватний реальності. За часів воєн і суспільних катаклізмів їм немає ціни, з таких людей інколи виходять справжні герої - проте в повсякденному житті вони нерідко самі стають потерпілими.

Останній тип жертв - жертви агресивні, тобто ті, хто першим переходить в наступ і виступає активною стороною конфліткта. Це в першу чергу ті, хто постійно принижує оточуючих морально або фізично: рано чи пізно така людина зустрічає собі подібного або просто дістає ближніх і дальніх своїх понад усякої міри, і горе йому, якщо той, кого він уявляв власної жертвою, виявиться сильніше, швидше або відчайдушніше. Наприклад, так гинуть тиранічні чоловіки - від рук власних дружин або дітей, яких вони тероризували роками. Так постраждалими стають записні «хами трамвайні» (що ображають навколишніх з викликом, регулярно і з задоволенням) - наразившись рано чи пізно на гідну відсіч. Так від рук жертву, яку вони мучили, гинуть часом насильники (у разі надання гідного опору). Так, в кінці кінців, заручниками власних інтриг стають шантажисти.

Отже, як бачимо, прикладна користь віктимології очевидна: завдяки цим знанням ми можемо зрозуміти, що жертвами люди стають різні люди, але головна їх риса – неадекватність обставинам і здоровому глузду. Але в наших силах обійти хибні шляхи стороною. Хто обізнаний - той озброєний: тепер ми знаємо, що призводить до проблем на рівному місці. Успіхів!

Опубликовано 2021-06-02 в 22:42:48