Про умовну і безумовну любов у відносинах

Як має розподілятися БЕЗУМОВНА і УМОВНА любов в партнерських відносинах?

Нерівномірно. 

Безсумнівно і безумовно ви маєте «заходити» один одному на рівні запахів та зовнішніх проявів, подобатись один одному фізично, а також як смієтеся, їсте, ходите, чухаєтеся тощо.

Фізіологічна індивідуальність людини це те, що не можна легко змінити, і не потрібно. Це наші особливі родзинки, наша натуральна унікальність, чарівність та привабливість. Тобто те, що приваблює нас і до нас безумовно. І тут про смаки не сперечаються. І слава Богу, що ми всі такі різні, і на кожний, як то кажуть, товар, буде свій покупець. 

Отже, наші екстер'єрні особливості і їх прояви - те як людина стоїть, сидить, ходить і дихає - не мають викликати відрази і бажання переробити. Тобто щоб він тебе не просив змінити груди, а тебе не підкидало, коли він хропе, чхає або шморгає носом. 

Тому краще одразу шукати і обирати тих, хто відповідає естетичним запитам та уявленням. Адже якщо щось явно не подобається одразу – невелика вірогідність того, що з часом цей нюанс стане непомітним, можливо навпаки, він, як червона ганчірка, буде приводом для дратування і спільного невдоволення. 

До речі, важливо також не плутати те оспіване материнське безумовне прийняття та любов, яке в ідеалі має бути тотальне і незмінне, і яке можливе і адекватне тільки для мами по відношенню до своєї дитини (маленької), з партнерською безумовністю про яку говорилося вище. Якщо ваш партнер(ка) просить вас не пукати за обіднім столом – це не означає, що між вами проблеми з безумовністю, скоріше тут умовний фактор вихованість і зрілість мають місце бути, але про це далі.

А далі все інше про умовність. Точніше умовні прояви. Це те, що люди роблять, за якими принципами та правилами живуть, що сповідують, як діють в цілому і як проявляються по відношенню один до одного. Це і погляди, і цінності, і поведінка. Це і вміння та навички, і все, що продукує та транслює людина тим, чи іншим чином. Це її відношення, допомога, підтримка, чесність, відповідальність, надійність тощо. 

В цій категорії важливо акцентувати свою увагу на таких почуттях по відношенню до партнера як повага, гордість, захоплення. Чи відчуваєте ви ці відчуття по до нього (неї)? 

Адже кохання має бути не сліпим, а усвідомленим. І це нормально любити один одного, розуміючи за що і чому. За доброту, турботу, чесність та людяність, за розуміння, партнерство, за те, що жити разом добре, комфортно, цікаво, солодко.

Ти ж поважаєш, цінуєш, захоплюєшся людиною не за те, що вона 195 см зростом. Високих багато. І він тебе не за те, що вмієш смішно і кокетливо змахувати віями. Повір. Абсолютно недостатньо високого зросту або густих вій, щоб пролонговано почувати захоплення і любов до партнера. МИ ОЧІКУЄМО ОДИН ВІД ОДНОГО ХОРОШИХ КОНКРЕТНИХ ДІЙ І ПРОЯВІВ. Від чоловіка захист і стабільність, від жінки ніжність та визнання і звичайно ще багато-багато чого іншого).

Тим більш корисно це розуміти і ясно усвідомлювати в моменти криз чи конфліктів: «чому і задля чого?» вам варто шукати порозуміння і спільних шляхів вирішення. «Заради чого?» ви знаходите в собі сили бути відвертими, вирішувати непрості питання, спільно долати труднощі в моменти непорозумінь. Тому що він /вона людина яку ви поважаєте і з якою у вас цінності та ключові погляди збігаються, чи тому що він / вона сказав, що ти більше нікого іншого не знайдеш, і нікому ти більше такий/така не потрібний?

Також важливо не переплутати тимчасовий фізичний потяг і пристрасть з усвідомленим почуттям поваги до партнера, захоплення його якостями, проявами, поглядами і вміннями та ефективною взаємодією між вами. 

Якщо спиратися тільки на безоглядну силу тяжіння, яка швидкоплинна та мінлива, то за безумовними пристрастями часто нічого не стоїть. 

Яка б людина приваблива не була, бажання та зачарування нею зникає коли ми не доотримуємо для себе важливих умовних речей та проявів, або навпаки отримуємо негідну поведінку і зневажливе ставлення. Саме про такі ситуації кажуть «від любові до ненависті один крок».

В той же час, якщо робити ставку виключно на так звану умовність, як то кажуть «по розумному розрахунку», наприклад, тому що він гарно заробляє, або тому що вона з добропорядної родини, без щирої безумовної любові до самої людини, рано чи пізно обидва партнери відчуватимусь себе нещасними, використаними і обманутими, тому що можна з собою домовитися раціонально, але обманути свої відчуття та почуття – ні. 

Насправді, зустріти того, чий фейс і форми будуть тобі заходити - набагато простіше, ніж підібрати і сконектити свої очікування по відношенню один до одного.  

Отже, без інфантильної романтики, в сухому залишку, любов – це здорова близька якісна взаємодія між людьми, коли обом в цій взаємодії добре. 

Цей процес постійний, адже неможливо когось ощасливити раз і на все життя. 

Це спільна взаємодія в парі, але індивідуальна робота кожного для зміцнення відносин та їх розвитку. 

Це постійний пошук нових способів і методів, це постійне втримання балансу. 

Це має подобатись. Цього має хотітися. 

І ось, власне і весь секрет, який полягає в тому, щоб обрати для відносин того, хто буде викликати в тобі це бажання і хто буде гідний твоїх зусиль. І звичайно, з ким цей процес та взаємодія буде взаємною. 

- Тож як обирати і будувати ці відносини, розумом чи серцем?  

- І розумом і серцем, але розум має бути відкритим, добрим і не зашореним, а серце - розумним. 

Адже на всіх етапах відносин, від моменту знайомства, при вирішенні побутових конфліктів та спільного долання сімейних криз, ви будете мати справу з начинкою, тож вкрай важливо звертати увагу, бути спрямованими на суть людини. Це означає - бачити глибше картинки.

Зовнішність — це оболонка, яка мінлива і обманлива і до того ж неминуче змінна з часом. Знати людину — це бачити її душу, адже вона не старіє і її не можливо приховати. Важливо просто уважно дивитися і обирати ту душу і начинку, з якою твоя буде співати щасливу пісню в унісон.

З повагою, психолог, психотерапевт Тетяна Яненко