ДІЄВІ ЛІКИ ВІД «ВІДЧУТТЯ ПРОВИНИ» ДЛЯ ТИХ, ХТО ЗАРАЗ НЕ ВДОМА

Буду говорити про те, що резонує, про те, що декому може здатися говорити недоречно, не на часі, не патріотично…або навіть соромно, але вважаю, що потрібно.

Замість того, щоб жувати соплі через само-накручене або нав’язане НЕдобрими людьми відчуття провини того хто вижив /хто вивіз своїх дітей з небезпеки / відчуття зрадника рідної землі; замість того, щоб смикатися із сторони в сторону, то в пошуках аргументів на свою користь, то в пошуках виправдань своїх дій та рішень, і тим паче замість безглуздого приречення себе на довічні страждання великомученика за те, що не вмер, що живий… натомість всього цього можна і ПОТРІБНО! використати цей час і цей шанс з користю та направити свої дії во благо на всіх рівнях та в будь яких масштабах.

Про що це я?..

Ми реально сильна, мужня, талановита, багата на людські й природні ресурси нація та країна. І пекельно боляче усвідомлювати, що в деяких ключових аспектах найбільша небезпека, «зрада» та зараза сидить у головах та в подвійній моралі, а деякі роками вкарбовувані у мізки людей погляди та звички тягнуть нас, сучасних українців, в ту клоаку, з якою саме зараз і бореться Україна.

Ми, як нація, справді потребуємо глобальних етнічних змін на рівні свідомості, поведінки та цінностей. Нам конче важливо не втратити себе, а створити кращу, ліпшу версію нашої етнічності та наших цінностей, і так щоб задеклароване не розходилося з реальністю та діями.

А для цього важливо:

•  Усвідомити підступність та практичну неефективність маніпулятивних міркувань та провокацій, які не тільки ослаблюють, а ще й озлоблюють і направляють думки, почуття та дії зовсім не в те русло, яке зараз потрібне для перемоги в цілому й кожному з нас як представнику нації. Ті, хто їх «розкручують», знаходяться або в своєму шоковому стані зміненої свідомості і роблять це несвідомо, від болю і слабкості, або діють як раз свідомо (і тут питання навіщо?), але однозначно за такого розкладу вони і не друзі вам, і не патріоти України.
•  Актуалізувати у свідомості концептуальні речі. Ніхто не може вам докоряти, що ви живі. Життя – найбільший скарб та найдорожча цінність. Але як його прожити це вибір. Можна безглуздо жити і безглуздо також померти, а можна і потрібно на добро і во благо. Це показник свідомості і цінностей людини.
•  Взяти відповідальність і використати цей час з користю для себе і Батьківщини. Ще донедавна багатьом здавалося чи серйозно, чи просто заради «потрендіти», що десь там, в інших країнах ото! життя. Яке саме воно «ото» багато наших земляків дізнається просто зараз. І тут включається всім знайоме «добре там, де нас нема». Було не так, як хотілося, вдома, тепер знову не так, але вже не вдома.

Знецінення себе і свого / іншого й нового / перспектив та можливостей - притаманна риса багатьом, над якою також потрібно попрацювати.Страх змін, вузкість поглядів, слідування застарілим стереотипам та звичкам – погубили не одну долю. В той же час еволюція та розвиток полягають в своєчасних та корисних змінах, як на внутрішньому (ментальному), так і на зовнішньому (поведінковому)рівнях.Важливо дозволити собі якісні зміни. Не треба намагатися здаватися розумнішими/обізнанішими/досвідчешеніми, ніж є. Стидатися та зрікатися свого досвіду та історично обумовленого способу життя. Не соромно чогось не знати, щось побачити або спробувати вперше. Соромно не хотіти знати, не вчитися, вперто триматися за обмежуючі звички та погляди.

Бути чи не бути, «жертвою» обставин, чи «переможцем» по життю – ось в чому питання.Класик заповідав: «І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь».Зараз час навчатися, тим більше якщо опинилися за таких умов та обставин.

Помічайте різницю в звичках, поглядах, цінностях у стосунках між людьми, їх поведінці, у соціальних нормах та правилах.Не кваптеся знецінювати та робити висновки «у нас не так, значить - погано», «це не звично, значить не для нас». Точно в будь якому новому досвіді, країні, звичаях, традиціях, цінностях – є щось хороше, живе, потрібне, інакше б його не існувало.

Беріть і прищеплюйте в свою свідомість та практику найкращі приклади.Замислюйтеся, як ви можете використати нові знання в своєму житті, як цей новий досвід може якісно позитивно змінити вашу особистість.Почніть сіяти і виховувати в собі те хороше, чим хотілося б поліпшити себе, родину, країну.

Можна почати з елементарного, але важливого:

•  Навичок сортування сміття та турботливого ставлення до природи;
•  Взаємоввічливості (про яку писала Ліна Костенко) у магазинах або на автомобільних дорогах та толерантності й доброзичливості у спілкуванні;
•  Придивіться до «мовного» питання, як це налаштовано в інших країнах, чи викликає це дискусії, маніпуляції та проблеми між людьми?
•  Поведінки дітей і мамочок на дитячих майданчиках, адже задача не «приховати» методи виховання і «здаватися» нормальними, а застосовувати нормальні методи вихованні і бути нормальними;
•  Дозволити собі та навчитися нової якості та способу життя людей літнього віку;
•  Дослідження життєвих цінностей та пріоритетів, вивчення способів знаходження балансу між працею та відпочинком;
•  Культивації фізичної культури на всіх рівнях і для всіх поколінь;
•  Поваги до сімейних традицій та цінностей людей з різних країн;
•  Поваги та дотримання законів, а також функції «соціального контролю» з метою підтримання високої якості життя там, де ви живете тощо.

І на останок, ще донедавна, так склалося, багато хто з нас дорослих мріяв або планував, щоб його діти навчалися закордоном.

А зараз час навчатися і змінюватися для нас, дорослих. І це багаторівневе випробовування кожного. На те, як ми міркуємо, які цінності маємо, які рішення приймаємо, як ми діємо.

Дай Бог нам сил, мужності, бажання, потенції розвитку змінити вектор нашої свідомості і історичного досвіду із хронічного безкінечного і безрезультатного «намагатися» і вічної боротьби, в процес справжнього реального досягнення розквіту, корисних змін та Перемоги.  А Україна – це ми, і вона починається з кожного з нас.

Бажаю нам свідомості, позитивної дієвості та активності там де б ви не були, психології Переможців та щирості і любові в серці.

Слава Україні!

З повагою, психолог, психотерапевт Тетяна Яненко

Дата публікації 2022-11-25 в 18:10:28