Я - погана .

Я погана!

Я є погана, таке переживання, пояснення самої себе часто переживає людина, яка приходить в терапію. І людина, яка не ходить в терапію.

Як формується почуття поганості самої себе? Тут же можна говорити про почуття меншовартості, низької самооцінки самої себе, що розповсюджується по свій площині життя людини.

Починаємо з дитинства.

Я, психотерапевт, працюючи вже більше 20 років з людьми, маючи досвід, навчання, інколи не можу повірити, що виховання в дитинстві так може впливати на доросле життя людини. Адже дитинство вже позаду, багато актуальних переживань та завдань, а механізми справлятися з дорослими завданнями діють ті, які надали людині батьки чи опікуни в дитинстві. Дитинство - це не якийсь певний вік, до прикладу з 3-6 років, це весь період життя, від початку народження , візьмемо до 18 років, чи ще є варіант, до початку самостійного життя, коли необхідно приймати рішення самостійно.  Більше того, знати для себе, що прийняті мною рішення, є правильними.

Повернемося до поганості себе.

Що мама, тато, брати, сестри, бабусі, дідусі говорили про мене в дитинстві. Як відносилися, як зверталися. Чи : «Валько принеси миску», а мій «Борюсічка іди синочок їсти». Такі посили від мами: «ти народилася виродком, виродком і є ( в любому віці для мами); ти непутьова; в сім’ї всі люди як люди, а ти бракована, та ти завжди була ненормальна; ти похожа на батьків рік, а там всі дурні, недоумкуваті, недоразвита, подібне». Як розповідали, мама особливо, як дитинка народилася, чи очуківали її, згадували ситуаціі, пов’язані з дитиною, чи позитивно розповідаючи, чи негативно.

Дитина виростає, в дорослому житті вивчається, має гарні риси, має гарну сім’ю, роботу, її люблять люди і друзі, сама може на певному етапі життя розуміти, бачити, що вона є добра, хороша, сама з собою. А коли потрапляє в батьківську родину, почувати починає себе поганою, бракованою, і спрацьовує механізм поведінки, що необхідно почувати себе в сім’ї поганою. Ця поганість себе проявляється в догоджанні мамі, батьківській родині, назовні, а всередині прихованою або витісненою, руйнуючою злістю.

На певних етапах життя, поганість себе,  спрацьовує - я погана, як працівник-фахівець, буквально в поганості, коли відвідує певні магазини дорогого одягу, не дозволені собі в покупках нового одягу, в приступах панічних атак в примірочних магазину, бо я погана, я недостойна хорошого, в протилежність - скуповуванні одягу, через злість, і не носінні його, або повернення назад в магазин.  Людину на протязі життя токсином роз`їдає , забирає буквально фізичні сили, формує психосоматичні тілесні симптоми,  ті слова поганості себе, котрі вона почула про себе від мами, присвоїла їх собі, і тепер користується цими посилами, маминими думками про себе, що вона погана, як своїми. Забуваючи, не маючи навику користування своїми досягненнями, своїми думками про себе, що вона хороша, гідна, вже може радіти, в не почувати поганість. Мамині слова, що погана, в думках, є авторитетнішими за свої власні думки - я хороша.

Що робити? Улюблене питання пацієнта. Коли ви приходите на психотерапію, ви вже почали перепрацювати свою поганість. І тільки робота в психотерапії, перепрацювання своєї поганості, і це є процес, створює почуття виправленого минулого, що впливає на життя тепер.

Вивільняється енергія, яка йшла на «харчування» своєї поганості. Змінюється стосунок з мамою. Та мамина програма моєї поганості перепрацьовується на програму своєї хорошості, і відповідно я починаю говорити з мамою з позиції своєї власної гідності, хорошості себе. Звичайно мама очікує попередньої моєї поведінки , але так як я починаю поважати себе, і показувати як до мене тепер потрібно ставитися, так і з часом мама починає визнавати мене, цінувати, та називати лагідно.

Покращується здоров’я психічне і через нього фізичне. Покращується пам’ять ( багато пацієнтів говорять про погану пам’ять, про забування, про труднощі вивчення іноземної мови). Все через те, що енергія йшла токсичні руйнівні переживання себе.  Відбуваються зміни по всій площині життя людини. Психотерапія міняє долю!

Психотерапія це є здоров’я, а здоров’я - є головним у житті.

Тетяна Пелех - психотерапевт.

Дата публікації 2023-03-20 в 18:38:48