Будні психотерапевта або психотерапевт падлюка!

Будні психотерапевта або психотерапевт - ПАДЛЮКА.

Трохи абстракції в статтю, але це справжня історія. Звертається доросла жінка, вона ж тьотя, для своєї племінниці з великим проханням допомогти. Ситуація у всій сімейній системі , я би сказала надскладна, хоча не одинична. Дівчинка (племінниця) є дитиною мами алкоголіка. В психотерапії є такий напрямок як терапія ДДА - дорослих дітей алкоголіків. Цей напрямок роботи включає особливості. Це занедбані діти, діти не маючі свого я, дорослі діти (з 15 до 55), не відчуваючі внутрішньої безпеки, маючі страх перед людьми за себе, страх перед життям, свою поведінку, вчинки, висловлювання.  Діти з розмитими кордонами, навіть не розуміючи, що таке їхня територія, їх кордон.  Діти, які травматично реагують на будь-який коментар в їхню адресу, бо чують його як осуд, як напад.  Це дорослі діти, хворіючі на тривожно депресивні розлади, агресивно реагуючи на світ, в той же час, подавляючи агресію в собі. Потребуючі безпечної привʼязаності , підтримки, допомоги, прийняття, розуміння.

Дорослі діти , які мають суїцидальні думки, які колись можуть закінчитися не думками,  не маючі сенсу та сили, енергії жити. Дорослі діти, які мають постійно змінюючі тілесні психосоматичні симптоми, астма, виразки шлунку або кишковика, безсоння, тривогу, напругу, душіння, безліч, реально безліч інших. Така дитина жила в сімʼї, та в неї скидали все емоційне сміття, а вона була контейнером, який назбирав,  все що скидали кожен день, кожну мить, і від усієї  сімейної системи- мама, тато( навіть коли на відстані), бабусі, тьоті, дяді, брати, сестри, і інші значимі родичі.  Була обслугою сімейних тривог.

З такою розірваною психічною системою робота дуже довга, складна, та включає в себе роботу в парі з психіатром.

Але тут я трохи про інше: часом діти дуже молоді і терапію самі сплачувати не можуть. За них сплачує хтось із сімейної системи,  хто може і кому не байдужа ця дитина. Та той хто сплачує, а він же і розмиває пацієнта, «замовляє музику».  Починає телефонувати мені, та розповідати про свої домашні та сімейні проблеми не враховуючи , чи це день чи 21 -ша година вечора. Мої пояснення, що ми в телефонному режимі зараз не вирішимо ваші тривоги, що зараз в мене вже не робочий час, вечір. Запрошення на терапію для розвʼязання ваших життєвих тривог, люди, в сімʼях яких кордони розмиті, не розуміють і не чують мене.

Самі сплачувальники вважають, що можуть вирішувати,  коли ходить пацієнт, за якого сплачують, перед сесією телефонувати без відома пацієнта,  який ходить на терапію, та відміняти, розповідати ангельськими голосами,  як мені треба вести терапію та про що говорити. Відбувається втягування терапевта в їхні сімейні ігри, внесення тривоги в процес терапії, намагання розмити і кордони терапевта.

Наслухавшись втягування мене в ігри, толерантно повідомляючи про не робочий час, про невирішення проблем, які сплачувальник хоче вирішити в вечірній час, або коли йому задумається, говорити зі мною годинами. Я встановлюю міцну рамку:  коли ви на слідуючий раз матимете потребу у спілкуванні зі мною, ви пишите мені , узгоджуємо час для зустрічі, оплата відповідно прайсу, і ви можете розповісти все, що вас турбує. Ви ходите окремо, ваша племінниця ходить окремо, тато ходить окремо. Інші члени теж. В перспективі розділяємо усих членів сімʼї до різних терапевтів, бо один терапевт не розщепить симптом сімʼї. Ви мені більше не телефонуйте,  щоб виговоритися чи розказати, як лікувати пацієнта. І хто в вашій сімʼї є гарний, а хто є ніхто. Наголошуючи четвертий раз,  що терапія відмінена день в день, перед сесією, вважається такою, як проведена. Можна відмінити чи перенести за добу, попередивши мене.

Після таких встановлень рамок, сплачувальник дуже не задоволений, всяк демонструє образу на терапевта, (образа це є маніпуляція), на мене, пацієнтові який ходить на терапію, чим ще більше розмиває кордони, які ми в терапії намагаємося сесія за сесією вибудовувати.  Коли раніше дуже благала допомогти, то тепер я, психотерапевт стаю ПАДЛЮКОЮ, яка хоче тільки гроші. Бо не піддалася маніпулюванню, не виконала вказівки сплачувальника, як прийнято в їх сімейній системі.

Я як психотерапевт знаю, що необхідно сесія за сесією чекати, працювати, поки набудуються власні кордони у пацієнта, коли слова родичів не будуть вже авторитетніше за його власні почуття, думки, вчинки.  І на цю роботу затрачуються роки, роки, роки терапії.  Я знаю, я маю досвід , що результат буде, коли пацієнт ходить, працює над собою , і я також продовжую професійно виконувати свою улюблену роботу.

А такі родичі були, є і будуть, які обзивають психолога падлюкою, бо пацієнт починає змінюватися, а родичів це не влаштовує. Пацієнт перестає контейнерувати та обслуговувати симптоми сімʼї, і тоді психотерапевт стає тим самим, не хорошим словом. Це ми вже проходили 🤭

Тетяна Пелех психотерапевт.

Шануймося.

Дата публікації 2023-05-20 в 08:23:17