Про втрату ( смерть близького об’єкту ).
Горе, втрата
Про втрату (смерть значимого об"єкту).
Втрата близького об’єкту переживає стадії, процес. Зупинюся на практичному досвіді роботи переживання втрати.
- Шок. Людина переживає шок. Цей стан може продовжуватися від одного до трьох днів, та проявлятися у різному прояві. Людина може лягти спати на півтори доби і проспати самі поховання. Проживати поховання, автоматично виконуючи зобов’язання. Тіло, розум та почуття кам»яніють, як німіють. «Треба триматися, а люди скажуть - яка сильна, молодець, як добре тримається». Великою небезпекою є, коли людина може залишитися в стані шоку довший час. В ці дні є важливим виконання обрядів поховання, розмови, яким чином померла людина, розповідь про людину. Такі розмови допомагають переживати стан шоку, та вихід на слідуючий етап переживання.
- Людина переживає БІЛЬ, катує себе зсередини. Я задихаюсь, я не живу. Людина не витримує болі, дуже тяжко.
Такий стан може продовжуватися від 2-х до 3-х тижнів. Людину, яка горює, не варто заспокоювати, він (вона) повинен перегорювати. Не потрібно нічого заставляти, умовляти, підбадьорювати, переключати. Допомога потрібна тим, хто поруч з тим, хто горює.
В процесі горювання варто говорити про ту людину, «яка пішла», яка вона була, розповідати про неї, згадувати різні життєві історії про людину. Також, надважливим є - ділитися своїми почуттями, хто і що переживає з приводу втрати ( смерті) людини. Це є лікувально для усих, хто включений в процес, від горючого до присутнього. Коли ділитися своїми почуттями, домовитися, або апріорі має бути зрозумілим, щоб не засуджувати, не заспокоювати, не критикувати. Виносимо з себе переживаючі болі, різні почуття, розмовляємо, для зменшення напруги в собі, та в атмосфері, від втрати. - Заперечення - є наступною стадією переживання втрати, горювання. Цього не може бути, це помилка. Чому таке сталося, чому саме з ним, чому саме зі мною. В залежності від причини смерті, а наразі загибелі на війні, горючий може шукати докази про смерть, не вірити, що були такі обставини. -Звинувачувати, що винні однослуживці чи хтось ще, хто не дав відповідного спорядження. -В іншому випадку- «якби не пішла в той час, то не потрапила би в ДТП», чому водій не їхав так чи інакше. Шукати докази з відеокамер. - Чому не боровся за своє життя. Причин заперечення є багато, в залежності від емоційної прив’язаності, близькості, та причини способу смерті.
Людина в цей час заперечення може нагадувати захворівшу психічно людину, по своїй поведінці. Насправді - це стадія заперечення. Продовжується стадія заперечення до декількох місяців. Важливим є те, щоб говорити про померлого в минулому часі, щоб не застрягти в постійному теперішньому до прикладу - цілий рік після смерті, сприймався як один день в почуттях, день смерті. - Наступною - є агресивна стадія ( пошук винного). Винний шукається чи ззовні, чи сама себе зсередини звинувачує людина, в тому, що не зробила достатньо, чи зробила неправильно, що втратила близького об’єкта. Коли звинувачення - агресія, направлено всередину самого себе це є руйнівно для самої людини. Ця стадія займає декілька місяців. Зі стадії звинувачення виводити людину дуже важко. Як родичі, чи близькі, чи психологи, ми можемо зробити - це не сперечатися. “Так, можливо це так.. Так, я не розумію, як тобі боляче. А чому ти себе почуваєш винним? Так я розумію тебе». З усим погоджуватися, але наголошу, це тільки на стадії звинувачення себе і агресії до себе, і дуже індивідуально. Краще самому не експерементувати, звернутися до фахівця. Важливим є те, що стадії проживання втрати, можуть чередуватися. На якийсь час, одна стає більш сильніше емоційно та енергетично переживаючою. Потім змінюється на наступну. Далі, знову повертається на якусь із стадій. І так, йде чередування. Коли звинувачуються зовні фактори смерті, тоді процес проживання втрати є легшим, іншими словами - це є краще для психіки людини.
- На слідуючій стадії відбувається - усвідомлення факту втрати. Розуміння того, що померлого не повернеш, що його вже немає, та це вже кінець, крапка. Відбувається відмотуаання життя назад. Може виникати депресія, апатія. Людина може йти з роботи, від чоловіка, чи дружини. Ця стадія може продовжуватися від 3-х до 9-ти місяців. Є випадки, роками до 3-х, 5-ти, 8- ми років. В тяжких випадках все життя. Депресія протікає - «я не встиг сказати». Тоді пишемо листа до померлого, працюємо в пісковій терапії. Говоримо про справжні почуття до померлого. Не ідеалізуємо, як раніше, а про ті почуття, які справжні живуть всередині, вивільняємо. В процесі психотерапевтичної роботи, в пам’яті мають залишитися добрий живий образ. Це вже тоді, коли прийшов час для згадування, коли вивільнив з себе справжнє, що почував до померлого. Не варто залишати горючого одного. Не робити з померлого ідола.
- Стадія прийняття. Відбувається після 9-ти місяців та продовжується до 2-х років. Коли людина вже може починати збирати себе в кучку. Світлі спогади, світлий сум.
- Інтеграція. Людина починає будувати життя по -новому. Вже окремо від того, хто «пішов». Важливим для терапевта є те, коли звернувся пацієнт після втрати (смерті). Місяць, півроку, три роки, п’ять років. Важливо тому, що час має значення для переживання. І в залежності від давності часу, тут важливо побачити, чому людина говорить про втрату, чи вона горює за померлим, чи є інша причина говорити про померлого. Також процеси переживання втрати можуть бути різними, можна плакати тільки з тим, хто може прийняти горюючого з його горем і почуттями. Бо в іншому місці - починаючи з кладовища і вдома, плакати не прийнято.
Існує таке поняття , патологія горя:
- Відсутність горя, - а тіло розсипається від болю та психосоматичних симптомів;
- Бог дав, бог взяв;
- Відстрочене горе - агресія, злість. Тут необхідно пояснити, що все, що ти відчуваєш та почуваєш - це є нормально, через місяць, або через роки;
- Викривлене горе - крайнє почуття злоби чи провини, при придушенні інших почуттів; 5.Затягнене горе - протікає на стадії заперечення;
- Горюючі встановлюють не відмічати день смерті. Краще відмічати день народження. Розглядати фотографії.
- Рік зливається в один день - цілий рік горюючий горює, як в день смерті близького;
- Коли не вкладає інвестиції в нове, то він ( вона) тупцюється на місці.
Автор Тетяна Пелех - психотерапевт.
Дата публікації 2022-07-10 в 14:18:35
