ПСИХОКОРЕКЦІЯ

ПСИХОКОРЕКЦІЯ — метод активного цілеспрямованого впливу на психіку людини, суть якого полягає в послабленні або усуненні тих чи інших когнітивних та інших проявів, що створюють їй психологічні проблеми. Головними засобами П. є навчання та психологічні тренінги, засвоєння нових навичок поведінки, спілкування тощо. Психологічна практика доказала можливість активного формування, а не просто компенсацію відсутніх від народження, не сформованих у певному віці або втрачених функціональних можливостей людської психіки. Запити на П. формулюються, зокрема, як з»подолання" / тривожності, депрівації тощо/, ,попередження" /неуспішності, конфліктності та ін./, ,усунення" /труднощів, наслідків тощо/, ,формування" /здібностей, стосунків, навичок тощо/ та ін. П., як процес, включає певні стадії. На першій стадії психолог здійснює аналіз 1, як правило, переформулювання запиту, що поступив до нього. На другій стадії психолог формулює мету і завдання П., проводить оцінку і вибір методів, прийомів, умов і засобів впливу на клієнта. На третій стадії психолог здійснює намічений ним вплив, який може відбуватися у різних формах: бесіда, консультація, гра, тренінг та їн. На четвертій стадії - в ході і по закінченні впливу - психолог здійснює контроль і оцінку отриманого результату.