ПАРАДИГМА

ПАРАДИГМА

Система домінуючих наукових уявлень, методів, критеріїв прийнятності результатів і зразків досліджень, яка формує спосіб постановки проблем, побудови пояснень та організації наукової практики в певній дисципліні або галузі знань у визначений історичний період. Поняття запровадив Т. Кун; у нього парадигма зумовлює «нормальну науку» й може замінюватися внаслідок наукової кризи або революції.

Простими словами

Набір правил, уявлень і прикладів, за якими фахівці ставлять питання й проводять дослідження в певній галузі; те, що визначає, що вважається правильним або прийнятним у науці в конкретний час.

Приклад

У дискусіях про історію психології інколи наводять приклад нібито послідовної заміни інтроспективної парадигми біхевіоризмом на початку XX століття; це ілюструє ідею про зміну домінуючих підходів, хоча така інтерпретація історії психології залишається предметом дискусій.

Образно

Парадигма — як карта й правила навігації: вона показує, куди дивитися, як вимірювати і як оцінювати результати, даючи дослідникам спільну «мапу» дій.

Важливо не плутати

Парадигма не тотожна окремій теорії чи методу: теорія — це пояснювальна модель, метод — спосіб дослідження, тоді як парадигма охоплює сукупність теорій, методів, критеріїв та зразкових досліджень, які разом визначають стандарти й напрями розвитку дисципліни.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини