Зайва вага і психика: шукаємо зв'язок

Як ми шукаємо психосоматику зайвої ваги?Термін психосоматика вживають і екстрасенси, і психологи, і медицина. Відповідно і шляхи пошуку в кожного свої.

У медицині ж про психосоматику говорять тільки після того, як виключать відомі органічні причини. Або знайдуть їх і лікуватимуть, але безуспішно. Як людина може зрозуміти, що її зайва вага - психосоматична?

Проходить обстеження на органічні причини: захворювання, стани, або порушення енергетичного дисбалансу. Якщо всі причини виключені, тобто гіпотезу про зайву вагу побудувати нема на чому - говорять про психогенну природу. Цей варіант буває вкрай рідко. Як правило, уважно перебираючи можливі причини - обов'язково знаходиш що-небудь. Якщо ж знайшли причину, починають її лікувати, або виправляти - і нічого не виходить (у більшості все виходить, а конкретно в цієї людини - ні) - це вже привід задуматися про те, чому. Наприклад, знайшли дисбаланс між споживанням і витратою калорій і починають вирівнювати - регулюють харчування, збільшують рухову активність. Але ...нічого не відбувається. Вага стоїть. Або в людини виникає моторошний опір, аж до сліз, аж до агресії: не вдається дотримуватися нормального режиму харчування та активності.

Складніший варіант - коли людина має масу причин, чому їй не варто правильно харчуватися і займатися активністю. Аргументи будуть вагомі й переконливі: дієтолог і тренер розведуть руками. Ще більш просунутий варіант - людина все справно виконує, але підсвідомо робить так, що від правильного харчування і здорового способу життя їй ставати... погано, вона захворює. Це класичний психологічний захист. І далі без психотерапії нікуди: треба шукати, що за цим стоїть (дисбаланс здібностей, установки, концепції, неефективні способи реагування на складнощі тощо).

Інший варіант: знайшли захворювання, наприклад проблеми зі щитоподібною залозою. Починають лікувати за протоколом...а нічого не змінюється. Або раз по раз лікування зривається, або після виходу в ремісію все повертається. Лікарі не люблять код "психогенна причина" (за новим МКХ - "наслідки стресу"). Ось не люблять і все. І немає цьому пояснення. За протоколом вони зобов'язані скерувати до психотерапевта, але вони збільшуватимуть дози, мінятимуть ліки, пропонуватимуть дуже радикальні заходи...

Часто люди приходять із роками подібних лікувань за плечима. Без результатних. Оскільки не прибравши психогенну причину - захворювання не вилікувати.

Тому пошук психогенної природи - це не про диво або "щосьтаке-невидане". Це рутинний перебір того, що відбувається, з уважною оцінкою маленьких загублених дрібниць.

Дата публікації 2023-08-07 в 17:00:20