Завели вдома кота. Є сумніви.

Question

Вітаю усіх психологів!
Буду вдячна, якщо допоможете саме прийняти для себе рішення.
Десь у вересні ми забрали кошеня від перетримщиків, яке попередньо за домовленністю було здоровим. Я не готова була доглядати хворе кошеня та наражати своїх малих дітей на небезпеку. Але коли вони привезли котика, то виявилось, що у нього був маленький очаг стригучого лишаю. Мене переконали, що воно швидко лікується  і дітям просто не треба контактувати з малям... Коротше кажучи, у дитятки було не лише це пятно, а й деякі супутні хвороби (вушка, кішківник). Через тиждень відмивання хати, кварцування, лікування котика, огляду дітей на предмет лишая, дискомфортних ночей та переживань я здалась і попросила котика забрати назад.
Стресс я отримала неймовірний і поклялась більше ніколи не намагатись заводити тварин. 
Через місяць мама (яка живе у частному секторі) зняла з дерева котика, що прибився і сказала, що я маю спробувати вдруге.
Котик чудовий, ніяких проблем не приносить (майже)... лише в мене і моїх дітей час від часу крутить у носі і чухаються очі... в мене є підозра, що то на кота... я не знаю, чи то я своє. психосоматикою спровокувала чи що.. Тепер я нервую через можливу алергічну реакцію, те, що шерсть і слина кота залишається повсюду, що він ходить у горшок, а потім в моє ліжко, стрибає на стіл.... я нічого не можу проконтролювати... все відбувається хаотично... Я начеб то більше не володію ситуацією...
Кіт полюбився, але здається що життя без нього було психологічно для мене здоровішим, спокійнішим, контрольованим...
В мене є можливість віддати його назад мамі, але мучає совість, що я за така людина...
Чи можете дати мені якусь пораду? Буду вдячна!

Андрей Ластовляк · Accepted Answer

Це складна ситуація, і ваше переживання цілком зрозуміле. Важливо пам’ятати, що в будь-якому випадку ваше психічне і фізичне благополуччя мають бути на першому місці. Якщо ви відчуваєте, що ситуація з котом приносить вам більше стресу, ніж радості, це є важливим сигналом, що, можливо, вам потрібно переоцінити, чи готові ви до такої відповідальності зараз.
Ваші сумніви щодо алергії та того, як кіт впливає на ваше життя, є логічними. Психосоматичні реакції також не можна відкидати, і ваше емоційне напруження може посилювати фізичні симптоми. Тому важливо звернути увагу на свої почуття і усвідомити, що ваше здоров’я не повинно страждати через бажання доглядати за твариною. Якщо ви відчуваєте, що стрес від кота занадто великий, навіть якщо він вам подобається, можливо, це сигнал до того, щоб передати котика мамі або знайти йому іншу відповідальну домівку.
Не варто відчувати провину через те, що ви вирішили віддати котика назад. Ви не є "поганою людиною" за те, що хочете зберегти своє психічне і фізичне здоров’я. Іноді буває, що люди, маючи добрі наміри, не завжди готові до відповідальності за тварину, і це нормально. Пам'ятайте, що, прийнявши рішення, яке допоможе вам відновити спокій у вашому житті, ви зможете також допомогти коту знайти найкращі умови для його життя.

Мария Радченко · Answer

Доброго вечора!

Хатній улюбленець - це, все-таки, відповідальність. Це новий член сім'ї, якого треба доглядати, і так, він періодично хворітиме. На жаль, часта ситуація, коли кошеня виявляється із захворюваннями, при яких потрібен особливий долгяд. Якщо взяли тваринку з вулиці - то тим паче. Ви відвозили нового кота до ветеринара на огляд? І чи готові Ви в принципі нести відповідальність не тільки за себе та дітей, а і за кота - також? Якщо ні, то повернути кота мамі буде нормальним рішенням. враховуючи, що самі не вивозите.

З приводу алергії, то Вам бажано звернутися до алерголога і здати проби на різні алергени, щоб точно знати, на що у Вас реакція. Це може бути і на котячу шерсть (на попереднього алергії могло не бути в тому числі, що він іншої породи), і на якісь миючі засоби якими Ви відмивали дім, це ще треба дослідити. Якщо алергія буде підтверджена, то дійсно бажано не заводити тих улюбленців, на яких вона є. І в цілому подумати, чи дійсно Ви бажаєте собі тваринку, або намагаєтесь когось завести і полюбити суто через почуття провини.

Оксана Селезнева · Answer

Вітаю. 
Щось навколо маленької фігури кота так забагато всього відбувається. З одного  боку :
"нічого не можу проконтролювати... все відбувається хаотично... Я начеб то більше не володію ситуацією... життя без нього було психологічно для мене здоровішим, спокійнішим, контрольованим..."
а з іншого:
"мучає совість, що я за така людина..." 
А " така"- це яка? Для кого я буду " такою", якщо поверну кота?

Це ж історія вже не про кота, а про те, що я обираю-  свій спокій  та комфорт ( себе) чи не бути "  такою" людиною, бо совість зжере.
Щось мені підказує, що кіт Вам дорікати точно не буде. Тоді цікаво, хто буде?

Vitaliya Melnik · Answer

Добрий вечір.[quote]Через місяць мама (яка живе у частному секторі) зняла з дерева котика, що прибився і сказала, що я маю спробувати вдруге.[/quote]
Скажіть, будь ласка, на основі чого ваша мама вирішила дати вам другий шанс на кота,а чому ви цьому послідували?
Якщо у вас є алергія, то це означає,що у вас алергія.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго ранку!
[quote]Чи можете дати мені якусь пораду?[/quote]
Поради, насправді, ще нікому не допомогли, адже, з одного боку, знімають відповідальність з людини, а з іншого - послаблюють ту ж людину, бо не дають змоги спертися на себе у прийнятті рішення(!)

Від психолога краще відчути зацікавленність і розуміння, а також питання, що мають навести на роздуми, пошуки і розвиток особистості. 
От тому давайте прояснемо важливі речі спочатку.
[quote]Десь у вересні ми забрали кошеня від перетримщиків[/quote]
Ми - це хто? Має ж бути відповідальна особа...
Якщо брали тваринку в дім, то, напевно ж, з якоюсь метою. То чиї потреби мав задовольнити той крок?

[quote]Через тиждень відмивання хати, кварцування, лікування котика, огляду дітей на предмет лишая, дискомфортних ночей та переживань я здалась і попросила котика забрати назад.[/quote]
Поміркуйте і відчуйте, яких рис вам не вистачило? 
До речі, в темі згадуєте про дітей. А де їх батько?

[quote]Стресс я отримала неймовірний і поклялась більше ніколи не намагатись заводити тварин.[/quote]
Ви були в стресі. Впорались з ним лише через рішення повернути кошеня назад. Та чи лише котик був причино стресу? Будь ласка, не поспішайте з відповіддю. 

[quote]Через місяць мама (яка живе у частному секторі) зняла з дерева котика, що прибився і сказала, що я маю спробувати вдруге.[/quote]
Спробувати вдруге що - навчитись долати стрес? дати дітям приклад у вихованні і догляді за домашнім улубленцем? ваш варіант...?

[quote]Тепер я нервую через можливу алергічну реакцію, те, що шерсть і слина кота залишається повсюду, що він ходить у горшок, а потім в моє ліжко, стрибає на стіл.... я нічого не можу проконтролювати... все відбувається хаотично... Я начеб то більше не володію ситуацією...[/quote]
Домашню тваринку господарі зазвичай виховують, привчають до певних правил. Схоже, що у вас з цим проблема - тримати свої кордони і встановлювати правила, які потрібні вам. Або ви знесилені і енергії на даний час обмаль?

[quote]В мене є можливість віддати його назад мамі, але мучає совість, що я за така людина...[/quote]
Така людина ... Спробуйте завершити речення - яка ви людина?

Валентина Жемчужникова · Answer

Не хотеть брать больного кота и бесконечно его лечить это нормально.
Не совсем понятно, вы сами хотели животное в доме или нет? Или это больше для детей, а вам животные в доме не ок?

По поводу мама принесла и сказала "должны попробовать второй раз" возникают вопросы. Почему мама решила, что вы должны заводить кота? Что значит попробовать, если речь про живое существо, а не про попробовать тортик еще раз? Почему вы послушались маму, если для себя решили, что не хотите больше животных?
Носили ли вы кота к ветеринару, чтобы проверить, что он здоров?

Немного история не про кота, а про неумение сказать "нет", мне кажется Відредаговано автором 09-12-2024 11:49:14

Алла Веленко · Answer

Доброго вечора Олено!
Як на мене, проблема не в котиках, а в тому, що Ви схильні до надмірного контролю і через це, маєте високий рівень тривожності. "я нічого не можу проконтролювати... все відбувається хаотично... Я начеб то більше не володію ситуацією..." А це серйозний запит на роботу з психологом. В яких випадках ми прагнемо все контролювати? Коли навіть не припускаємо думки, що в цьому житті далеко не все піддається нашому контролю. А це вже питання внутрішнього світогляду, який формується з дитинства.
Тому свербіння може, дійсно, бути психо-соматичними проявом.
Окрім того, в ситуації з котиками є, як на мене, дуже серозний момент, який стосується безпосередньо виховання ваших дітей. 
Адже, діти реагують не на слова, а на дії батьків. І як Ви думаєте, які уроки винесли вже Ваші дітки з першої ситуації з хворим кошеням?
Тобто, якщо хтось захворіє, зовсім не обов'язково не спати ночами, докладати зусилля, а просто можна того, хто хворий винести з дому? По факту,відмовитися, викинути?
А тепер друге кошеня... Вже здоровеньке... Але ж і воно Вам дошкуляє, бо додає зайвого клопоту. Та і почуття брезгливості... Знову ж таки, як це не дивно, але має безпосередній зв'язок із ставленням до цього життя...  
Що це означає? Сприйняття оточуючого середовища як суцільно ворожого. А це прямий шлях до підсвідомого створення різноманітних проблем, хвороб і неприємних ситуацій.
А якщо і це кошеня захворіє, Ви його також викинете? 
Як в дитинстві Ви реагували на ситуації, які від Вас не залежали? Чи вміли Ви самі приймати рішення і потім за них нести відповідальність? Як в сім'ї батьків ставилися до тварин?
І Відредаговано автором 09-12-2024 20:29:33

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

[quote]В мене є можливість віддати його назад мамі, але мучає совість, що я за така людина...[/quote]
[quote]Я от зараз це написала і усвідомила, що я хороша людина. Це відповідь на питання, яка я все таки людина![/quote]
От добре виходить, що завдяки діалогу, точніше, полілогу розвіялись сумніви. 

[quote]Я правда знаходжусь зараз в абсолютно нересурсному стані...[/quote]
А це вже питання, над яким варто попрацювати. Де брати сили? Чим себе наповнювати? 
Можливо, потрібно ще уважно придивитись, на що витрачаєте енергію і перекрити канали, куди вона зливається вхолосту.

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Завели вдома кота. Є сумніви.

Ответы психологов