ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ СИНДРОМ

ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ СИНДРОМ — сукупність психофізіологічних симптомів і соціальних наслідків, властивих самопочуттю і поведінці людей, які пережили катастрофу, тяжке випробування, пов'язане Із загрозою для життя. Вперше вивчений і описаний на прикладі американських солдат, які повернулися з війни у В'єтнамі і зіткнулися, з одного боку, з труднощами реінтеграції у мирне життя, а з другого - з негативною суспільною оцінкою цієї війни. Основними ознаками П.с.с. є нестійкість психіки, за якої незначні втрати, звичайні труднощі штовхають людину на самогубство. Особливі види агресії, боязнь нападу ззаду, вина за те, що лишився живий, ідентифікація себе з убитими, негативне відношення до соціальних інститутів - особливості синдрому, що руйнує особистість і »нашого афганця". Час загострює ці прояви: психологічні проблеми у колишніх , афганців" посилилися через десять років після закінчення війни.