Стаття, в якій психолог спочатку сповістить гарну новину, а потім почне розмірковувати чому для вас

У мене для вас гарна новина: див не існує. Усе можемо розходитись! Бо зазвичай ці слова належать розчарованим у житті людям. Особистостям токсичним, не приємним (ну як от-той Скрудж). Одним словом перше, що вам хочеться зробити, так це закрити статтю і гортати стрічку новин далі. Ваше право, ті хто залишаться мають змогу вислухати мої аргументи, чому відмовитись від див у вашому житті є корисно. Я не маю на меті образити чиїсь почуття або переконання. Лише висловити своє бачення.

Під дивом ми розуміємо подію або явище в нашому житті які трапляються порушуючи відомі нам закони реальності. На жаль розширюючи знання про закони реальності ми виляємо що чудесне учора стає буденним сьогодні. Так на різних предметах раптово виникали та й виникають зараз людські обличчя або постаті. Раніше це можливо було б сприйняти за послання або провидіння, сьогодні це парейдолія, одна з оптичних ілюзій, яка базується на особливостях нашого сприймання. Або просто збіг, - ви знайшли гаманець, лише тому що хтось його загубив. Не варто сподіватися, що це дійсно вам подарунок долі або покарання.

Але не через те що диво не реальне, відсутність у світі див є гарна новина. На мою думку, відсутність дива у світі може розв'язати нам руки для того щоб диво таки з’явилось у нашому світі. Звучить парадоксально, але в світі де диво є або результат нашого не знання або просто випадковість. Ми залишаємось єдиною силою, що здатна реалізувати диво в світі.

Показовим в цьому випадку є сцена з пригод авантюриста та народного героя Ходжи Насреддіна. В одній зі своїх пригод Ходжа зустрічає з розкаяного злочинця, Багдадського злодій. Багдадський злодій довгий час сподівався на прощення за свої минулі гріхи. Кожного дня Злодій ходив на могилу пророка та саджав зів’ялі троянди. Він вірив, що якщо квіти знову оживуть, - це буде символом прощення від небес. Далі розповідається, після пригод з Ходжою, Багдадський злодій прийшов на могилу до пророка, та побачив розквітлий трояндовий кущ. Складно передати словами радість, яку відчула ця людина. Оскільки з цього моменту у Багдадського злодія розпочалось нове життя. Диво? Диво. Погодьтесь.

До чого я це я? А до того, що зів’яли троянди не квітнуть самі по собі, це диво. Але чудотворець спостерігачів зі сторони — старий сторож, що встиг викопати куш троянд і посадити на могилу пророка замість зів’ялих троянд Багдадського злодія. Так, найважливіше диво в житті іншої людини вдалось зробити за допомогою звичайної лопати і фізичних зусиль.

Коли я кажу, що див не існує. Я пропоную не спустошений світ в якому немає життя і тхне від раціональної сухості. Ні я кажу про оазис можливостей для нашої діяльності. Оскільки немає ніякої сили яка б могла повиливати на сил. Ну хіба що випадковість, але це не надійна гра в лотерею.

Проте нам часто здається, що такі речі, як дива, кохання, щасть кояться десь поза межею нашої досяжності. Тому впливати на них зазвичай ми не можемо. Треба очікувати, поки вони стануться або нас воно саме знайде. Проте, якщо ми десакралізуємо саме диво в нашій свідомості. Скажемо, що див не існуємо. Зробивши диво буденною річчю та одночасно залишивши його творчу силу. Диво стає досяжним. А це означає що існує вірогідність що його стане більше в світі. Саме тому для мене відсутність дива в світі є гарна новина.

Опубликовано 2020-07-06 в 09:03:29