Психотерапія працює для тих, хто приймає «правила її гри».
ПсихотерапіяПсихотерапія працює для тих, хто приймає «правила її гри».
Перед йогою я іноді гуляю в парку Шевченка. Є там зона з шаховими столами для бажаючих зіграти партію іншу. Гравці сидять один навпроти одного, зосереджено розмірковують про наступний хід. А навколо них стоять зацікавлені, спостерігають за ходом гри і видно по обличчях, як вони теж розмірковують, куди ходити. Мені стало цікаво і я підійшла подивитися ближче на розстановку фігур на дошці. Для того, щоб зрозуміти ситуацію, мені потрібно було згадати правила гри в шахи. Давно не грала, тому якийсь час спостерігала не розуміючи, а коли вникла, з'явився інтерес і самій зіграти в шахи. Вчасно згадала, що мене чекає йога)
На наступний день, сидячи навпроти нового клієнта в зумі, згадала гру в шахи і подумала, а що буде, якщо ви приходите грати в шахи, але на другій хвилині починаєте рухати фігури як в шашках? Ви знаєте правила гри в шашки і сідаєте за шаховий столик з упевненістю, що правила ті ж, що й у шашках. Гра не відбудеться! Грати в шахи потрібно за правилами шахової гри.
Грати в шашки - за правилами шашок. Грати в покер - за правилами покера. Їздити на машині - за правилами дорожнього руху. Тренуватися в спортзалі - за правилами спорту. Займатися йогою - за правилами побудови асан… І тоді з'являється шанс цікаво і допитливо, без тривоги і страху грати і жити.

В психотерапії відбувається щось подібне. Вона працює, коли ми приймаємо її «правила». Коли погоджуємося з сеттингом і певною структурою спільної роботи, яку ми робимо зрозумілою, індивідуально налаштованою і такою, що витримує сильний емоційний шторм. Коли ми:
(а) погоджуємося регулярно проводити якийсь час разом;
(б) погоджуємо ролі, очікування та вподобання;
(в) будуємо і відновлюємо наш союз;
(г) ви переносите навички в життя;
(д) ми регулярно перевіряємо курс.
Які це правила?
1. Сеттинг.
Час, день, місце, гроші.
2. Узгодити цілі та ролі.
Терапевт - провідник і дзеркало, клієнт - дослідник свого життя. Коли зрозуміло «хто за що відповідає», результат можна побачити, про нього можна розповісти, його приймають і визнають.
3. Вірити в логіку психотерапевта.
Важливо, щоб пояснення, «чому саме це може допомогти», було для вас переконливим. Якщо терапія здається вам безглуздим заходом - толку не буде.
4. Працювати не тільки в кабінеті.
Великі зміни відбуваються в малих кроках між зустрічами. Домашні завдання, нові слова у стосунках, маленькі експерименти.
5. Не тікати при перших труднощах.
Розрив терапевтичних відносин - природна частина терапії. Вони відбуваються, коли клієнт сердиться, ображається або сумнівається. Якщо про це говорити, це стає матеріалом для терапевтичної роботи і зростання. Якщо мовчати і зникати - прогрес обривається. Приймати правила гри = погоджуватися обговорювати напругу і незгоду, а не зникати.
6. Враховувати свої вподобання.
Формат, темп, навіть стиль спілкування важливо підбирати під себе. Зараз є досить багато напрямків та психологів, які працюють в різних методах, можна вибрати під себе. Коли терапія підстроєна під клієнта, вона працює краще. «Прийняття правил» включає право вибрати терапевта, з яким ці правила реально виконувати. Правила гри повинні вважатися як «мої», інакше це чужий спорт.
7. Перевіряти курс.
Регулярно переглядати: «Ми рухаємось туди, куди я хочу? Що допомагає? Що заважає?» - це як навігатор, який підказує, чи не збилися ми з шляху.

Що вважати «прийняттям правил» - чек-лист для клієнта:
• Я розумію, на що погоджуюсь, і знаю, як можу управляти процесом.
• Мені зрозуміла логіка психолога, який практикує гештальт підхід; якщо ні, я задаю питання.
• Я готовий / готова робити маленькі кроки між сесіями, навіть якщо вони не будуть ідеальними.
• Я повідомляю, коли сумніваюся, злюся, боюся, не згодна, замість того щоб зникати.
• Я прошу врахувати мої вподобання та культурні особливості і стежу, щоб ми дійсно їх враховували.
• Я готовий / готова давати щиру зворотню реакцію про хід терапії та обговорювати напрямок нашого руху.
Короткий «терапевтичний контракт» (те, що я проговорюю з клієнтом).
(1) Сеттинг.
Ми будемо зустрічатися один раз на тиждень, в один і той же час, в один і той же день. Зустріч триває 50 хвилин і коштує 2500 грн. Ви приймаєте рішення - погоджуватися на ці умови, чи ні.
(2) Цілі, ролі та процес.
Ми явно і чітко погоджуємося, що я - провідник процесу, навчую вас сидіти за кермом власного життя; ви - власник/власниця зусиль. Ми обговорюємо будь-які зміни в наших домовленостях, щоб дізнатися, чи в правильному напрямку ми рухаємося.
(3) Очікування та реальність.
Ви говорите про свої очікування, я пояснюю, чому це буде працювати або не буде. Ви співвідносите мої можливості та свої очікування і приймаєте рішення - змінити очікування або знайти того, хто зможе допомогти вам співвіднести ваші очікування з реальністю.
(4) Регулярність.
Я ціную ваш час та зусилля, які ви прикладаєте для того, щоб отримати максимальну користь від нашої взаємодії. Регулярні зустрічі та невеликі, вимірні, вбудовані у ваше повсякдення домашні кроки - будуть необхідні, вони впливають на процес терапії та результат.
(5) «Ремонт розривів».
Будь-яке «щось не так», сильні негативні емоції, розчарування - в порядок денний сесії. Вихід мовчки - найдорожчий спосіб регулювати дискомфорт.
(6) Зворотний зв'язок.
Ми періодично звіряємо напрямок руху терапії та змінюємо курс, якщо ви відчуваєте, що «їдемо не туди».
Дослідження показують, що в психотерапії важливе місце займає терапевтичний альянс, на основі якого будуються стосунки між терапевтом і клієнтом. Саме ці стосунки «лікують» душу. Якщо клієнт приймає правила, йому подобається психотерапевт і він йому довіряє - результат терапії точно буде. В наш час терапія стає не магічним ритуалом, а партнерством, де дві людини рухаються до змін.
Психотерапія - це про «я погоджуюсь грати в цю гру за загальними правилами», а не про «виправте мене» або «я хочу грати за своїми правилами». І тоді у нас з'являється шанс на перемогу.
© Олена Мороз,
психолог, практикуючий гештальт-підход, акредитованный супервізор НАГТУ.
Додано на сайт 2025-09-02 в 11:55:54
