Діти від перших шлюбів. Знайдемо тобі нового тата

Стара, як світ проблема- відносини з дітьми від перших шлюбів. Хто кого має любити і піклуватися. Це власний вибір. Чи прямий обовязок.

Повторний шлюб включає необхідність освоєння новоі ролі щодо дітей. Роль відчима. І роль мачухи. Більшість проблем виникають, бо самі дорослі не розуміють тих змін, які сталися в сімейній системі. І вимагають від нових обранців відношення і поведінки, які були в минулому шлюбі.

                         ВІДЧИМ

Роль відчима одна із самих неоднозначних. Успіх залежить від того, наскільки скоро мужчина зрозуміє що йому не потрібно грати роль батька. Йому варто притримуватись своєі особистоі ролі- відчима.Також важливо щоб мати дітей не вимагала від нового чоловіка батьківськоі любові і відповідальності.Та все це в ідеалі. А в реальному житті, реальні люди, мають реальні вимоги, що ведуть до реальних проблем.

Всі ми знаємо історіі, де жінка вирішила вийти заміж вдруге, бо мужчина знайшов спільну мову з дитиною. Або ж дитина його полюбила. Такий собі перевертиш- шукаю своій дитині нового тата. Забуваючи про те, що тато в дитини вже є. Задовільняє, чи не дуже він маму. Те, що батьки розлучились, автоматично не означає, що він перестав бути батьком.

Інші очікують, а інколи вимагають, щоб чоловік полюбив іхню дитину негайно. Щоб з перших днів взяв відповідальність за виховання і планував матеріальний спадок. Підвищена тривожність, невпевненість і категоричність не рідко псують відносини. Намагаючись прискорити хід подій, своєю нетерплячістю лише псують собі і своій дитині життя. Жінки забувають, що для відчима і для дитини потрібен всього лише час, щоб побудувати відносини. Привязаність і у біологічних батьків не виникає миттєво. Не зявляється вона з народженням дитини, як би нам цього не хотілося. Тому не варто форсувати подіі. Дайте час на формування відносин.

Має місце і інша реакція матері. Як то дуже ревниве відношення до виховних процесів свого мужчини. З однієі сторони вона чекає і хоче, щоб він любив іі дитину як свою власну. Разом з тим, прискіпливо слідкує за кожною його дією, прислухається до кожного слова сказаного до дитини. Особливо, коли це стосується наказання чи обмеження за провинність. Вона ніколи не погоджується з рішенням чоловіка, вважає що він незаслужено придирається і завжди стає на захист і сторону свого дитяти. Як правило, це жінки, що не довіряють своім чоловікам, не дуже поважають іх. А також хочуть залишитися хазяйками і лідерками в своіх подружніх і батьківсько-дитячих підсистемах. Закономірно, що така поведінка жінки відбиває будь-яку охоту у чоловіка займатися дитиною. А також з благих намірів, вона втягує дитину в коаліцію з собою проти чоловіка. Що веде до перекосу у підсистемах. Рано, чи пізно, шлюб буде під загрозою.

                                     МАЧУХИ

Не менше хвилювань у жінок, які беруть собі чоловіків з дитиною. Навіть коли дитина живе зі своєю мамою.Чи потрібно підтримувати відносини? Наскільки близьким має бути спілкування? Поширена поведінка з усіх сил доказати чоловікові, що його перший шлюб був недорозумінням і про нього потрібно якомога скоріше забути. Жінка ревниво відноситься до зустрічей і поіздок чоловіка у бувшу сімю. Ій здається, що чим холодніше він буде відноситись до своєі дитини. Тим більше тепла і турботи дістанеться іхнім спільним дітям. Є і зворотній бік медалі. Мужчина насильно заохочує, а то і вимагає від своєі обраниці любити свою дитину.

Все більше чую від жінок, що іхні чоловіки приводять в дім своіх дітей і залишають на дружину. Самі йдуть на роботу, чи по справах. А що тут такого? Тобі що убуде? Коли жінки пробують поговорити, відповідають категорично і однозначна: ти не любиш мою дитину, а значить і мене. Жінки далеко в душі підозрють, що так він убивав двох зайців. Найшов собі безвідмовну і безкоштовну няньку. І виконував свій батьківський обовязок перед бувшою дружиною.

Чи має любити і приймати жінка дитину? Як на мене, це питання особистих вподобань і домовленостей. Бо на мусиш далеко не заідеш. Варто обговорити це перед шлюбом. Не надіятися, що все утрясеться якось само. Це бомба з годинниковим механізмом. Купа енергіі і нервів буде іти на обслуговування нейтрального виразу лиця. Мені здається, що головне тут розібратися в ролях. Зайняти своє місце у ієрархічній системі. Прийняти, що ви не будете мамою чи татом дитині. Перестати конкурувати з рідними батьками за “лучшего родителя”. А якщо помітили, що саме це робите, то розібратись. Розібратись, яку свою потребу ви закриваєте. Чого хочете досягти.

Інколи через дітей намагаються підібратися до зближення. Всі способи хороші, лиш би мене вибрали. Бачиш, як я люблю твою дитину, я так само буду любити і тебе, і наших дітей. Інколи потреба будь-що вийти заміж. Не вийти за підходящого партнера. А основна цінність-мати сімю.

При любому варіанті подій, самий дієвий спосіб це поговорити. Розказати як кожен бачить ситуацію з дітьми. На що готовий поступитися, а чого категорично робити не буде. Тоді можливий варіант домовитись. А там, де можливо домовитись. Там народжується цінність пари. Там дві особистості створюють щось цінне і міцне.

Опубликовано 2021-03-07 в 20:04:05