Не знаю, що з моїм життям

добрий день!

мені здається, нібито моє життя пішло на схил після мого дня народження.
воно у мене було десь півтора місяця тому і мені ну зовсім не сподобалось, як я його провела. я просто не відчувала себе іменинницею в цей день, це нібито було свято інших, а не моє. я так на нього чекала, воно здавалось таким захоплюючим. а після нього.. було лише розчарування і "апатія".
і так продовжується до цього часу, але зараз все нібито погіршилось.
я нічого не можу робити без шуму на фоні, не можу залишатись з думками на одинці, бо здається, шо їх там дуже багато.
всього навколо здається занадто багато і тому мені краще просто втекти від цього.

раніше я була відмінницею, найкращою в навчанні. а зараз – мені стало абсолютно все одно на оцінки, хоча у мене є мрія поступити в один університет, але там треба хороші результати. я можу вивчити лише мови, для них у мене є ще яка-не-яка мотивація, тим часом як для всього іншого - ну ніяк не дається.
не хочеться ні з ким спілкуватись, а кожен звук здається "занадто".
все таким здається і я не знаю, як мені з цим впоратись..

хочеться завжди бути у всьому найкращому, але це ніяк не виходить на даний момент, хочеться покращити своє життя. здається, що я живу зовсім не так, як хотілося б.
все здається дуже "неправильним"
але я і не знаю, як я хотіла б жити в той же час.
я вже не знаю нічого.

типу, раніше хоча б були якісь цілі чи мрії, а зараз.. всі ці мрії здаються такими недосяжними і великими, що здається нібито я просто їх не досягну, і тому я вирішую геть за них не братись.

я не знаю, як я хочу жити, але одне я знаю точно – я не хочу жити так, як роблю це зараз..