Почуваю себе самотнім, якимось не таким і закоханий у подругу

Вже майже декілька років з підліткового віку я відчуваю себе самотнім і дивним. Нещодавно пів року назад я почав розуміти що закоханий у свою подругу з якою ми разом ходимо на гурток. Ми дружимо ще з 10 років нас пов'язує не тільки хоббі але і багато цікавих моментів разом, спільні фандоми, схожі погляди на життя і багато чого іншого. Вона розуміє мене і добре реагує на те що я транс хлопець. Я сумніваюсь що ми зможемо бути разом тому що вона гетеро і казала про це не раз а ще вона закохана у хлопця. З 12 років мама і оточуючі знущалися з мене через зовнішній вигляд і іншу точку зору. Взагалі коли я був підлітком мене часто кидало зі сторони в сторону. Я мав коротке волосся носив браслети заколочки і виділявся з сірої маси. Мама ніколи цього не розуміла і тільки моя подруга поважала мене. Нещодавно я знову почав займатися слфх коли я розповів про це своїй подрузі вона дуже переживала за мене і просила більше так не робити. Також перед цим ми трішки посварилися і вона дуже сильно переживала що це через неї. Хоча скоріше за все причина в тому що навіть тепер коли я виріс я відчуваю себе маленькою дівчинкою яка просто хоче щоб до неї добре відносилися і поважали те що вона відчуває себе в хлопцем і їй подобаються дівчата. Також деколи відчуваю себе самотнім у колі друзів хоча ми завжди разом і навіть зараз мама постійно коли ми бачимося (в це раз у місць - два місяці) говорить за зовнішність. Деколи рани на руках сильно болять а шрами яким вже по 5 -6 років нагадують погані часи коли я був дитиною