Відчуття нереальності

Разрыв отношений это всегда утрата. Тем более длительных отношений.
И эту утрату важно прожить, а только потом уже начинать строить новые отношения. Все, что не прожито, будет фонить и мешать. Прыгая в новые отношения, идет эйфория, кажется, что ну и ладно, не сильно и страдаю. Но чувства и переживания никуда ж не делись. И будут неожиданным образом и в самые неподходящие моменты всплывать, вызывая у вас недоумение "что ж происходит?"
Даже если инициатор вы, и можете искренне считать, что и хорошо, что разошлись, но никуда не деть то разочарование, которое было, что не сложилось. Никуда не деть горечь, что вы старались в отношениях, а это привело к расставанию. Разрыв это утрата не только человека, и все, что с ним связано, но и надежд, которые когда-то были, что у вас будет семья, привычный уклад жизни. А еще какие-то обиды, недосказанные слова и мысли, а что если...
Да, новые отношения вытесняют и кажется, что все отлично. И в новых отношениях и может быть хорошо. Но утрату все же важно прожить.

Отношения новые уже есть, а значит в них нужно уже разобраться со старыми отношения и отпустить их.
Очень рекомендую это сделать с психологом, чтобы это быстрее произошло и не вредило нынешним отношениям.

Что вы вкладываете в понятие ощущение нереальности?
Напишите свои мысли, чувства, которые есть к прошлому мужчине и к нынешнему.
Вы пишите, что мужчина вам приятен. А какие еще чувства есть?

По поводу работы с психологом, то сколько вы работали с психологом?
Как вы поняли, что пора завершать?
Какие результаты были в результате работы с психологом?
Потому что немного по цифрам теряюсь. Вы только 3 месяца как разошлись, уже почти замуж выходите и уже успели все проработать с психологом. Как-то быстро все, чтобы успеть разобраться с 10 летними отношениями

Відредаговано автором 05-12-2025 11:35:13

Может вы и правда еще раньше психологически завершили отношения. Тут можете знать только вы и чтобы это понять, переписки мало.
По поводу того, что вы пишите про нового мужчину, то больше похоже на эйфорию, которая может усиливаться на фоне неудачных отношений. И тут я бы предложила вам присматривать более критично за тем, насколько вы видите реального человека не через розовые очки. Потому что, кроме притяжения и окончания предложений важно иметь еще общие ценности и взгляды на важные для семьи вопросы, увидеть и столкнуться на практике с тем, как человек справляется с эмоциями и ведет себя в конфликтных ситуациях, как ведет себя, когда у вас какие-то недоразумения и тп

По поводу ощущения нереальности.
Вы песчинка в космосе, и? Какой вы себя ощущаете? Что вокруг вас происходит?
Что все вокруг нереальное - это про что конкретно? Какие-то события? Люди?

Похоже как на какой-то кризис, переосмысление своей жизни. Что в целом соответствует и возрасту, и тому, что вы завершили отношения, достаточно длительные, которые начинали молоденькой девушкой, а завершили взрослой женщиной.
Как вам живется с такими мыслями, что вы песчинка в этом мире?
Как думаете, с какой целью, для чего вы пришли в этот мир?
Вы летаете, вам хорошо, вы счастливы. Как вам с этим ощущением?
Может есть представление, как оно должно быть?

Доброго дня!
Насправді, я Вас вітаю.
Те, що Ви відчуваєте, називається станом відстороненості, коли ми стаємо ніби спостерігачами і виходимо з епіцентру "воронки", у яке затягує нас наше життя, наша карма.
На мою думку, саме це відчуття дає Вам можливість почуватися так легко, бо Ви перестали сприймати себе лише як тіло. Яке дуже прив'язливе. Бо саме тіло змушує нас страждати, тоді як душа вічна, тому ні від чого не залежить і щаслива сама по собі.
Думаю, що прийшов час Вам почати цікавитися тим,як, насправді, влаштоване наше життя, які його закони та правила. Бо саме незнання законів, у тому числі, законів створення та зміцнення стосунків і призводить до великих неприємностей та бід у житті

Ірина, вітаю!
По-перше, "У мене було 10 сесій з психологом, в принципі мені вистачило їх, я пропрацювала себе ..."
10 сесій це дуже і дуже мало щоб пропрацювати себе. За ці 10 сесій буде добре якщо зявиться довіра і відчуття безпечного простору з прийняттям Вас терапевтом. За цей час можна зняти семтом але не знайти причину хвороби, а ти паче її вилікувати. Звісно, це все метафора, якщо Ви розумієте.
По-друге, "І зараз коли в мене закрутились стосунки нові, які стрімко йдуть до того чого я хотіла, і людина мені приємна, і знову у мене відчуття нереальності."
Ви впевненні, що Ви дійсно цього хочете? з цією людиною? Так стрімко?
Ви пишете, що у Вас був зв'язок і з колишнім і з теперішнім, а як давно Ви були не у зв'язку з кимось?
Коли Ви могли б побути на одинці зі собою? Почути, поспілкуватись з внутрішнім "Я"?
Відчути своє тіло, емоції, мрії та бажання (ті які не задівають оточуючий світ)?
Ви гарно відчуваєте себе піщинкою Всесвіту, а чи відчуваєте ви Всесвіт у собі?
Адже все що навколо нас відображає (дзеркалить) нас самих.
Подумайте про це

Доброго дня, Іро!

І зараз коли в мене закрутились стосунки нові, які стрімко йдуть до того чого я хотіла, і людина мені приємна, і знову у мене відчуття нереальності. Від чого воно взагалі зʼявляється?

Нерідко подібне відчуття з'являється як спосіб захисту від зустрічі з чимось для людини небажаним або небезпечним. Адже, зустрівшись, доведеться давати відповідь, реагувати, стикаючись із власними обмеженнями, цінностями, силами.

Не впевнений, проте, читаючи Ваш допис, згадав прислів'я. "Жінки часто жаліють, що не думали в той момент, коли потрібно було думати". Теж саме стосується і чоловіків.

В цьому контексті може допомагати відчуття нереальності - мчуся у вирії подій, не усвідомлюючи повною мірою, що насправді відбувається.
Припускаю, що відчуття нереальності дозволяє Вам "спокійно" ставитись до того, що нового партнера не кохаєте.