Молі

Добрий день!

Співчуваю, ситуація, дійсно, неприємна і класичний конфлікт діти-батьки тема часто болюча.
Шкода чути, що рівень напруження досяг і словесних образ, і ви навіть побились.
Як давно і з якої причини ви живете разом?
Чи були якісь домовленності щодо термінів або умов сумісного проживання?

Справа в тому, що живемо в одній квартирі, квартира моя,

Правильно я розумію, що це основна проблема?
В разі якщо ви живете окремо - ваш запит вирішується?

Квартира моя документально, подарували дід і баба, мамі немає куди переїхати вона цим питанням не займалась
Вважала що я вийду заміж в все

Тобто, ви завжди жили в цій квартирі разом, мати думала, що ви вийдете заміж, переїдете і квартира буде ваша документально і надалі, але жити вона буде тут, а ви з чоловіком, вірно?

Допомоги як матері немає .. з покупкою квартири чи іншим

Немає бажання чи немає можливості допомогти? Вона могла б фінансово купити сама собі квартиру?

Цю розміняти я не можу

Якби була можливість - ви б це хотіли зробити?

Виходить що то мені треба тікати з квартири і лишити їй тут жити

Ви вже кілька разів згадували цей варіант. А що якщо, дійсно, вам зняти окреме житло? Як для вас цей варіант?

Ситуація не проста. У Вас “токсичн ” взаємини з мамою.
Швидше за все, Ви переконані, що для того, щоб ситуація якось виправилася – мама повинна помінятися. Змінити своє ставлення до Вас.
Що Ви зазвичай робите у конфліктних ситуаціях із мамою? Ви намагаєтеся донести до мами інформацію про те, “як треба поводитися”, дратуєтесь, агресуєте, Пизводить це до результату? НІ. Ситуація не змінюється. Знаєте, чому? Впливати на маму (та й на будь-яку іншу людину) – неможливо! Всі інші люди не підконтрольні Вам.
Так влаштований світ і людина, що жодна людина не може змінитися з волі іншої людини. НІХТО. Окрім Вас самої!
Ви не можете змінити маму. Але ви можете змінити себе. Ви можете змінити СВОЇ РЕАКЦІЇ! на маму.
Змінюючи себе – Ви миттєво змінюєте світ навколо себе. Змінюючи свої реакції (кардинально, причому!) – Ви змусите маму реагувати на Вас інакше!
Мама буде змушена поводитися інакше (і це природно, ВИ ж інша!).
Зараз ви спілкуєтеся з мамою як два підлітки. навіть б'єтеся.
Найчастіше нагадуйте собі, що Ви давно вже доросла. Ви самі можете собі дати все: і в емоційному, і в матеріальному плані.
Вести з мамою конструктивний діалог немає сенсу. Перестаньте щось доводити.
Потрібно збільшити дистанцію. Можливо, варто повністю припиняти спілкування.
Ламайте сценарій. Коли мама Вас критикує, не починайте виправдовуватись, кричати, ображатися. А спробуйте реагувати якось незвично: наприклад, посміхніться і скажіть, дякую.
Будь-яка ситуація індивідуальна. І нема універсальних рекомендацій.
Має сенс обговорити Вашу ситуацію із психологом.

Відредаговано автором 31-07-2025 23:56:02

Доброго дня!

Из всего, что вы описали про свою непростую ситуацию - вот это самое главное - "До мене їй немає ніякого діла лише щоб вивести з себе"
Именно - ей всеравно на вас.
И вроде уже это осознаете - хотя это очень не просто осознать и принять от родной матери.
Вам просто очень не повезло с родственницей - токсичная мать.
Она уже такой будет всегда - вы до нее не достучитесь.
Тут только жить раздельно - и общаться минимум или вообще прекратить любое общение с ней - это уже по вашему решению.

"Підтримки я від неї взагалі не маю" - тут тоже, у вас еще есть иллюзии, что она вам должна чемто помогать или понять вас - такие люди живут только для себя, и в своих интересах.
Вам надо входить в позицию взрослого - а это значит опираться только на себя и не ждать не от кого помощи.
Темболее там где - ее не хотят давать.

"Справа в тому, що живемо в одній квартирі, квартира моя, мама невиносима людина" - тут только через юриста надо все решать.
Полиция сильно не поможет.
А вот квалифицированный юрист поможет!
Чтоб защитить себя и свои права - и защитить свою безопастность - от агрессора и манипулятора.
И начать жить спокойной и нормальной жизнью - уже без постоянных скандалов каждый день.
Потому что это очень сильно выматывает

Но вас чтото держит - не дает пока сделать этот решительный шаг - именно юридический - вопрос прав на квартиру и разъехаться.
Тут разные мотивы могут быть - и страх за ее реакцию (так как она не особо нормально на вас реагирует, и часто агрессивно)
И стыд перед обществом - срабатывает стереотип - она ж уже нажаловалось про вас родственникам - по сути всех настроила против вас - а что скажут люди и т д?
И чувство вины - видь она ж вроде мать - но тут она скорее биологическая мать - потому что психологически вы чужие, и как враги друг другу.
Нужно учится перешагивать эти все стереотипы - если хотите нормальной жизни!
Вы не в ответе за ее реакции и поступки - она такой человек.

Ваша задача защитить себя - если не получается договорится (а с такими токсичными людьми это крайне сложно) тогда один путь - только официально, через посредника юриста.
Законом себя защищать - и вы имеете полное на это право!
Не надо этого стеснятся или боятся.

Еще конечно, у вас взаимозависимость явная - так как вы с ней эмоционально под ее влиянием манипулятивным с самого детства - она видимо, так хорошо умеет манипулировать чужими чувствами, играть на них - для своей выгоды.
Вот эту взаимозависимость одной вам будет сложно разорвать - тут уже нужна работа с психологам.
Плюс вы видимо не жили без нее - всегда вместе правильно?
А значит вам тяжело решится на этот шаг - уехать от нее - и жить отдельно.
Плюс она явно манипулирует - что ей некуда ехать.
Тут опять же, с юристом нужно решать этот вопрос - возможно имеет смысл размена квартиры, на две квартиры - если так можно.
Чтоб и вы остались с квартирой - и ей было где жить.
Ну или не держатся уже за эту квартиру - пусть она там живет (квартира ж юридически ваша) а вам съехать на съемную квартиру.
Но пусть оплачивает вам ее как квартирант - вот очень такой годный вариант. Как можно это все решить наконецто.
(хоть это и обидно- но что поделать если данность такова)
Но жить отдельно лучше - чем воевать и забирать силы и не жить свободно.
Только для этого вам нужно будет серьезно подумать как увеличить свой доход - а это тоже про взрослую позицию.

Ваша мать на самом деле - так мучительно и изощренно учит вас - (сама того не ведая) чтоб вы опирались только на себя!
Плюс чувствуется по тексту - что вы ей как родитель - в роли родителя - ну это всегда так, при слабо ответственных родителях.
Меняются роли - что уже она вам как ребенок - а это не правильно само по себе.
Снимать тут вам надо, лишнюю ответственность за нее - и отдавать это все ей по праву.
Пусть сама за себя отвечает. Взрослая женщина. (как бы больно это не было делать)

Ну и вам, не боятся жить полноценно взрослой, и зрелой жизнью (без мамы и вообще без родственников)
В 33 года уже пора - давно пора сепарироваться от родственников и ментально и психологически и физически.
И опять же не боятся этого - это нормально когда каждый живет своей жизнью!
И совет вам - "Можу і не спілкуватися .. але присутність дратує" - лучше всего будет дистанцироваться от нее максимально (насколько это возможно и по минимуму общаться). Так будете меньше слушать ее негатив в свою сторону.
И сберегать свои силы и равновесие душевное - которого вам так не хватает.
Ну и у вас, много накоплено агрессии и раздражения из за матери - сильно она вам уже нервы помотала (тут у вас своя война)
так вот это все тоже надо с психологом прорабатывать - освобождаться от агрессии и обид - учится отпускать это все - а не носить постоянно в себе.
А есть у вас работа или какието дело? Чем вы занимаетесь?
(потому что ощущение что ваша токсичная мать, поглотила все ваше внимание и жизнь - ну как правило токсики так и делают)
Нужно вам учится переключаться - это вам как воздух необходимо - какойто свой личный мир - свое пространство - своя жизнь!

Вот пока будете держатся за обиды, и ждать от нее понимания - нечего не изменится.
Но если так и есть, ей некуда ехать? ( хотя это ее ответственность)
То вот, тот вариант который я описала - вам съехать на съемную квартиру ( а ваша квартира всеравно остается вашей)
Ну или через суд все решать - если рискнете.

Тут вы похожи на самом деле - и вы и она манипулирует насчет денег - она на пенсии видимо не работает. ( и на это давит)
А вы тоже резко, на отказ съезжать и снимать квартиру не хотите - потому что понимаете, что это нужно больше денег зарабатывать.
Ну тогда больше зарабатывать самой, и искать съемную - или через юристов на размен квартиры - или воевать с матерью дальше и портить друг другу нервы.
Выбор за вами.
Или найти мужчину - и в перспективе к нему переехать жить. ( если вы такой вариант рассматриваете)

Вы хотите идеальный для себя вариант - чтоб она была совсем другой - чтоб понимала вас - не критиковала - помогала по дому - мирно с вами жила в одной квартире - или уехала.
Но этого увы не будет... не с таким человеком - такая у нее психика.
А кстате, вы бы хотели чтоб она уехала? ( при возможности)

А жизнь вам пытается показать - что идеального варианта врядли предвидеться... что вам не упираться надо - а меняться - прежде всего многое переосознать надо и про себя, и про свою ситуацию.
Учится быть более гибкой и маневренной.
( это так добрый совет)

Ваше право - и ваш выбор

Извините - а где я и кого обвинила в чемто?

Ваш стан зрозумілий. У Вас немає жодної підтримки, а Ви потребуєте допомоги.
Щоб допомогти собі, спробуйте арт-терапію. Найпростіший її вид – ізотерапія (малювання).
. Вам не потрібно вміти добре малювати, якість не має значення.
Важливим критерієм якості у цій роботі буде відображення почуттів, емоцій, думок на папері. Це послабить переживання.
Для цієї техніки Вам знадобляться олівці чи фарби. Сюжет для малюнку може бути будь-яким. Намагайтеся малювати вільно - так, як це б зробила дитина, яка не думає про кінцевий результат, насолоджуючись процесом.
Подивіться на результат і спробуйте побачити цінні для себе символи чи елементи.
Спробуйте знайти можливість звернутися до психолога. Пройти ті чи інші труднощі без підтримки складно. Психолог допоможе розібратися з Вашими емоціями, це зробить Вас більш стійкою та витриманою у розмовах із мамою. Вона, швидше за все, не поводитиметься інакше, але Вас це перестане так сильно дратувати.

Давайте ще раз розберемо ситуацію.
Хто ж така токсична мама? Насамперед, це жінка, яка застосовує фізичне, емоційне та психологічне насильство по відношенню до дитини і не вважає те, що відбувається чимось протиприродним. Швидше за все, вона має низку психологічних травм, які вона проєктує на свою дитину незалежно від її віку.
Але що робити, якщо Вам не пощастило, і Ваша мама виявилася токсичною?
Перший етап: усвідомити, що мама - токсична людина і прийняти той факт, що Ви не зобов'язані це підтримувати. Ви формуєте критичне мислення та перестаєте вірити всьому, що Вам кажуть. ПАМ'ЯТАЙТЕ: Ви не зобов'язані приймати на свій рахунок будь-які звинувачення, необґрунтовану критику, образи. Будь-яка людина, включаючи токсичну маму, може говорити будь-що і кидатися словами, але від цього вони правдивими не стають.
Ви маєте повне право не сприймати чужі слова, тому що вони не стосуються Вас.
Хоч би що говорила мама, фіксуйте у свідомості прості думки:
«Токсична людина — це та, хто виводить мене на емоції, щоб ними харчуватися. Я зберігаю спокій і не ведуся на провокації".
Ви не несете жодної відповідальності за чужі почуття, бажання, потреби чи очікування.
Ви — ОКРЕМА, САМОСТІЙНА ОСОБИСТІСТЬ, яка гідна поваги і заслуговує на любов.
Впевненість у собі, особливо якщо її роками пригнічували, не виникає на рівному місці. Вона зростає з усвідомлення особистої цінності, незалежності. Але щоб захистити себе, вибудувати кордони та відстояти свою позицію, Вам знадобиться внутрішній ресурс, який накопичується та напрацьовується з часом. Не лайте себе через відсутність швидкого результату.
Обмежте спілкування з мамою та контролюйте свої емоції, і тоді Ви отримаєте змогу змінити сценарії вашої комунікації. Всі конфлікти з токсичними людьми будуються на тому, що Ви щоразу повторюєте ті самі дії, сподіваючись на різний результат.
Наприклад, мама бісить Вас недоречними проханнями чи коментарями, а Ви намагаєтеся пояснити їй, що так не треба робити. Але результату нема.
У будь-якій ситуації давайте собі час подумати і приймайте рішення, виходячи з логіки, а не веління серця. Завжди ставте собі два питання: "Що буде, якщо я це зроблю? і "Що станеться, якщо я цього не зроблю?"
При перших образах можете сміливо сказати їй, наприклад, такі слова:
«Мамо, я люблю тебе і хочу нормально спілкуватися. Але маю своє життя. Я вдячна, за все, що ти для мене зробила, але ми не зможемо підтримувати нормальні взаємини, якщо ти постійно мене будеш звинувачувати та ображати. Я спілкуватимуся з тобою тільки в тому випадку, якщо ти розмовлятимеш ввічливо".

Відредаговано автором 06-08-2025 01:10:02