Доброго дня, Nika!
цитата:
Но удар меня окончательно добил.
Я вам співчуваю. Мама повела себе агресивно. Мало того, агресію можна виразити словами, однак у вашої мами не вистачило уміння, терпіння, розуміння... і вона вдалася до жахивого дикунського способу реагування.
цитата:
Помогите рассудить пожалуйста!
Цей ваш заклик змушує припускати, ніби у вас самої немає чіткої позиції щодо оцінки події. Це так?
І тут, мені здається, варто зважати не стільки на формальну правоту чи неправоту мами або вас, хоча і цей аспект має велике значення, скільки на ваші почуття і на історію взаємин з мамою, починаючи з дитинтства.
Тому я у вас дещо уточню. Скільки себе пам'ятаєте, з яким образом асоціюється у вас мама? Чого ви від неї отримували більше - нарікань, гніву, осуду або тепла, розуміння, підтримки?
Також доцільно повернутсиь до минулих подій, до їх перебігу -
цитата:
Я приехала за ними и ждала когда все выйдут, утро было немножко нервное
Через що, на вашу думку, ранок видався трохи нервовим? Хто був не в гуморі або вже в роздратованому стані?
цитата:
то я ей не так сказала привет, то мой сын ей не помог до машины донести 1 пакетик, она начала его обзывать, на что я начала огрызаться, и слово за слово и в итоге мама на дороге начинает орать останови машину я никуда не еду
Зазвичай мама ким себе позиціонує - матроною, якій усі мають поклонятись? "Господаркою морською", чиї примхи холопи мають задовольняти миттєво? Ким?
Цікаво також, яким чином ви прокоментували мамину поведінку синові, якщо це мало місце?
Відредаговано автором 04-07-2025 15:05:05