Як жити в злагоді: одна велика родина чи створення нової та окремої?
Ми з хлопцем зустрічаємося півтора роки, пять місяців з яких живемо разом, разом знімаємо квартиру. Я тиха людина що любить природу, він екстрверт та любить місто. Він на рік молодший за мене, працює та вчиться в університеті. Я тільки працюю.
Це нелегкі відносини, нам доводиться багато розмовляти, іноді ми сваримось. Ми обговорювали та дійшли що хочемо родину, але трохи згодом, коли буде краще та стабільніше з роботою (ми живемо за кордоном).
В нього близькі стосунки з батьками та молодшою сестрою, зідзвонюються щодня.
За квартиру платити важко. Через це іноді були натяки на те, що дешевше було б взяти його сестру жити з нами і платити на трьох. Я вже декілька разів казала що я так не хочу.
Ситуація загострилася, коли в один вечір він сказав, що його батькам стало складно платити за житло сестри та було б добре, якщо б вона переїхала до нас. (Я уточнювала: не тимчасово, а на постійно). Я не знала як правильно реагувати, бо не хочу поступатися власним комфортом, але ж не можна не допомогти родині. Треба або погоджуватися на сестру, або запевняти його допомогти батькам платити за її житло. Я його люблю та не хочу засмучувати, хочу щоб він відчував мою підтримку. Я погодилася, але відчувала що мене лишили вибору в цій ситуації. (Через день виявилося що в нас змінилася ситуація з житлом та питання сестри поки що відкладається.) Але ми ж говорили далі.
Він вважає що якщо б ми одружувались, ми б не створювали власну родину, а я б додалася до їхньої великої родини. Що я маю дружити з його сестрою та намагатися ладити з його батьками. Що в такій родині немає ієрархії хто духовно ближчий.
Я ж вважаю, що коли люди одружуються, вони створюють зовсім нову, власну родину. Спільні проблеми вирішуються спочатку з парнером, а далі батьки та сестри.
Я хочу жити лише удвох, принаймні до появи дітей, бо ми ще не довго живемо разом. Тим більше що я б не сказала що у нас все стабільно у відносинах, в такі періоди важливо щоб ніхто не втручався. На це він каже, що я просто недолюблюю його сестру.
Я розумію,що іноді треба підтримати та допомогти, тоді в нас може жити хто завгодно з родини, але ж тимчасово.
І в цьому всьому я не розумію, чи то я егоїстка чи що я не правивильно розумію, чи то ми з хлопцем просто дуже різні...
Не знаю що робити та як йому пояснити свою точку зору.
Думали розходитися, але зараз три дні живемо окремо щоб все зважити, я страшенно нервую.
Питання які не дають мені спокою:
1. Як правильно поступати з ситуаціями з родиною хлопця, з сестрою?
2. Чи взагалі можливо нам налагодити відносини та жити в мирі, якщо в нас різні погляду на порядок в родині? Чи можна тут знайти компроміс?
Була б дуже вдячна за будь-які поради та коментарі!))
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.