Як жити в злагоді: одна велика родина чи створення нової та окремої?

Доброго дня!
Ми з хлопцем зустрічаємося півтора роки, пять місяців з яких живемо разом, разом знімаємо квартиру. Я тиха людина що любить природу, він екстрверт та любить місто. Він на рік молодший за мене, працює та вчиться в університеті. Я тільки працюю.
Це нелегкі відносини, нам доводиться багато розмовляти, іноді ми сваримось. Ми обговорювали та дійшли що хочемо родину, але трохи згодом, коли буде краще та стабільніше з роботою (ми живемо за кордоном).

В нього близькі стосунки з батьками та молодшою сестрою, зідзвонюються щодня.
За квартиру платити важко. Через це іноді були натяки на те, що дешевше було б взяти його сестру жити з нами і платити на трьох. Я вже декілька разів казала що я так не хочу.

Ситуація загострилася, коли в один вечір він сказав, що його батькам стало складно платити за житло сестри та було б добре, якщо б вона переїхала до нас. (Я уточнювала: не тимчасово, а на постійно). Я не знала як правильно реагувати, бо не хочу поступатися власним комфортом, але ж не можна не допомогти родині. Треба або погоджуватися на сестру, або запевняти його допомогти батькам платити за її житло. Я його люблю та не хочу засмучувати, хочу щоб він відчував мою підтримку. Я погодилася, але відчувала що мене лишили вибору в цій ситуації. (Через день виявилося що в нас змінилася ситуація з житлом та питання сестри поки що відкладається.) Але ми ж говорили далі.
Він вважає що якщо б ми одружувались, ми б не створювали власну родину, а я б додалася до їхньої великої родини. Що я маю дружити з його сестрою та намагатися ладити з його батьками. Що в такій родині немає ієрархії хто духовно ближчий.
Я ж вважаю, що коли люди одружуються, вони створюють зовсім нову, власну родину. Спільні проблеми вирішуються спочатку з парнером, а далі батьки та сестри.
Я хочу жити лише удвох, принаймні до появи дітей, бо ми ще не довго живемо разом. Тим більше що я б не сказала що у нас все стабільно у відносинах, в такі періоди важливо щоб ніхто не втручався. На це він каже, що я просто недолюблюю його сестру.
Я розумію,що іноді треба підтримати та допомогти, тоді в нас може жити хто завгодно з родини, але ж тимчасово.

І в цьому всьому я не розумію, чи то я егоїстка чи що я не правивильно розумію, чи то ми з хлопцем просто дуже різні...
Не знаю що робити та як йому пояснити свою точку зору.
Думали розходитися, але зараз три дні живемо окремо щоб все зважити, я страшенно нервую.
Питання які не дають мені спокою:
1. Як правильно поступати з ситуаціями з родиною хлопця, з сестрою?
2. Чи взагалі можливо нам налагодити відносини та жити в мирі, якщо в нас різні погляду на порядок в родині? Чи можна тут знайти компроміс?

Була б дуже вдячна за будь-які поради та коментарі!))