Чоловік тиран чі я ненормальна?

Доброго вечора.

Чи помічали Ви таку поведінку чоловіка раніше? Чи таке відношення почалось після якихось обставин?
Стосовно донесення чоловікові своєї позиції і прагнення відстояти свої кордони - не завжди дають успіх, бо на це є причини: 1) людина просто не бажає чути думку іншого; 2) людина не чує прохання через висловлення позиції на емоціях (коли ми вже «заведені», злі, ображені).
Змінити чоловіка Ви не зможете, але Ви можете почати працювати над собою.

Доброго вечора.

Чи помічали Ви таку поведінку чоловіка раніше? Чи таке відношення почалось після якихось обставин?
Стосовно донесення чоловікові своєї позиції і прагнення відстояти свої кордони - не завжди дають успіх, бо на це є причини: 1) людина просто не бажає чути думку іншого; 2) людина не чує прохання через висловлення позиції на емоціях (коли ми вже «заведені», злі, ображені).
Змінити чоловіка Ви не зможете, але Ви можете почати працювати над собою.

Ви живете з нарцисичним чоловіком і навряд чи він стане іншим - бо це вроджене!!!
А значить буде й надалі знецінювати, принижувати, аб'юзити, самостведжуватись, провокувати на агресію тощо.
І звісно, що ви будете зриватись - бо МІЦНО сидите на гачку у нарциса. І звісно, що ваша ненормальність буде тільки прогресувати.
А тому, якщо не хочете від нього йти, про що й сказали (бо йти нема куди й сина без батька залишати не хочеться) - терпіть. Бо іншого виходу немає.
Або людина йде від того, хто тиранить, або терпить. Кожен робить свій вибір, а потім несе за нього повну відповідальність.
Ваша ненормальність - це ВАША відповідальність за свій вибір терпіти подібне ставлення.

Відредаговано автором 03-12-2024 04:58:51

Доброго дня, Daria!

ЧОЛОВІК ТИРАН ЧІ Я НЕНОРМАЛЬНА?

Можу зазначити, що ви обоє поводитесь не нормально(!) Він вас знецінює, ображає, а ви кидаєтесь на нього з кулаками, хоча ніякого гарного результату це не приносить. Навпаки, чоловік заявив

шо жити зі мною не хоче бо я така ненормальна.

Якщо нічого адекватного не зробити, то попереду світить розлучення. І тоді ваші залізобетонні і, на мою думку, геть не життєдайні погляди

В мене маленька дитина і я просто хочу щоб він жив з батьком, я не признаю ці висновки і поради що батьки залишаються батьками і після розлучення, не знаю…

накриють вас з головою(!) Щоправда, їх вже можна буде викинути на смітник.

А чого я така стаю я йому не можу донести.

Як бачимо, ви себе погано знаєте. Мало того, погано собою управляєте. Тобто вас несе стихія з метою дати відсіч тирану. Натомість, адекватний діалог, не виходить.
Тому раджу саме з цього питання розпочати співпрацю з психологом. Спочатку вам особисто. Згодом, буде бажано піти на сімейну терапію, щоби налагодити повноцінне спілкування.

Відредаговано автором 03-12-2024 10:51:01

Доброго ранку Daria!
Насправді все, що відбувається у Вашому житті взаємопов'язане між собою. Бо люба сім'я - це завжди певний простір, який об'єднує зовні різних людей, але дуже схожих за своїм внутрішнім станом
Просто у чоловіків агресія частіше проявляється зовні, а у жінок, як правило, вона сильніше діє зсередини. І, коли негативної енергії стає забагато, може виливатися назовні, як у Вас, у вигляді кулаків на чоловіка...
Але і втому, і в іншому випадку, негативно діє на їх спільну дитину
Тепер питання до Вас, Ви дійсно хочете зберегти сім'ю і батька для своєї дитини, якому і так дуже нелегко, повірте? Адже, дитина несвідомо лише проявляє ті якості, які яскраво проявлені у її батьків
"...мені завжди було з ним важко. Він гіперактивна вперта дитина і з ним трохи скаладніше ніж з звичайною дитиною. З чоловіком корфлікти доходять до того що я починаю на нього кидаться з кулаками..." Оскільки саме Ви звернулися до психологів, отже, є сенс говорити лише про Вас. Тому спробуйте чесно самій собі дати відповідь, а яка особистісна риса Вашого характеру змушує Вас кидатися з кулаками на чоловіка? Чи не та ж саме намагання силою довести свою правоту?
, що по іншому називається ще впертість... Адже, Вас навіть не зупиняє те, що у таких випадках, більшість чоловіків могли б відреагувати так само, фізичними діями, автоматично. Ви не думали про це? А Ваш чоловік, дякувати Богу, все ж тримає, в цьому сенсі, себе в руках. Але ж зупинитися не можете, правда? А чому? Чи не тому, що дієте рефлекторно, можливо,як хтось діяв в Вашому дитинстві? Те ж саме, до речі, можна сказати і про Вашого чоловіка. Не думаю, що він спеціально Вас хоче принизити чи образити. Як на мене, він так само діє рефлективно, як між собою спілкуватися в його дитинстві його батьки, з позиції приниження та насилля...
Якщо дійсно хочете розібратися в усьому і зберегти не лише сім'ю, але і допомогти своїй дитині одужати, то єдиний вихід, це припинити шукати винних. Бо в сім'ї "танго завжди танцюють двоє" і не буває такого, щоб був винний хтось один. Як правило, життя
зводить людей вже зі схожими, так званими,
життєвими програмами. Як Ви думаєте, Вашій дитині легко жити в атмосфері постійних конфліктів та ненависті?
Хто з Ваших батьків міг "підняти руку" на близьку
людину?
Які стосунки були між Вашими батьками? Вас в
дитинстві били батьки?

Відредаговано автором 03-12-2024 11:10:15

"Останній конфлікт закінчився тим що він попросив мене звернутися до спеціаліста, сказав шо жити зі мною не хоче бо я така ненормальна. "
Іноді, дійсно вистачає порад ( я б назвала це додаткова інформація)на форумі, щоб людина почала рухатися в потрібному напрямку, почала змінюватися. Але, в Вашій ситуації " порад" буде не достатньо. Робота з психологом також включає проживання емоцій в безпечному просторі. На мою думку, це зараз Вам дуже потрібно, бо їх накопичилось забагато. Тому, й відбуваються такі " вибухи". Вам потрібна людина, яка може витримати любі Ваші емоційні прояви та навчити в домашніх умовах екологічно це робити.
З приводу " ненормальності": вагітність, пологи та 2 роки з нормовідмінною дитиною зроблять будь- яку жінку трішки " того". А якщо ще чоловік підливає олійки.. то й не трішки.
Тому, скористайтеся порадою чоловіка ( якщо він це пропонує, то все ж хоче покращити ваші стосунки) та зверніться на індивідуальну консультацію.

Муж проявляет к вам психологическое насилие и этому нет никакого оправдания.
Вы пишите вам некуда уйти.
А где вы раньше жили?
По поводу муж любит сына. Нет, он его не любит. Потому что нельзя любить маленького ребенка и так отвратительно относится к его маме, то есть к вам. Поэтому он в отцовстве любит себя и к ребенку отношение будет таким же, со временем. Увы.

Дарина, вітаю!

не мав до мене ідеального відношення,

це як? Ідеального немає нічого, ні відношення, ні стосунків, ні людей.
Якого відношення не має? що для Вас "ідеальне"?

хочу щоб він жив з батьком, я не признаю ці висновки і поради що батьки залишаються батьками і після розлучення

На вашу думку, краще щоб дитина росла та бачила такі стосунки як у Вас з чоловіком?
Ви готові пожертвувати собою ради дитини та своїх переконань?

За звичай, ми притягуємо до себе тих та те, що ми самі транслюємо.
Я думаю, щоб налагодити Ваші стосунки з чоловіком, вам, обом потрібно звернутися до сімейного психотерапевта.
P.S. Якщо у дитини РДУ, то для дитини ПОТРІБНА робота з психотерапевтом.