почуття провини, страх

Доброго ранку!
Ваші почуття та прагнення зрозумілі. Це дуже непросто переживати такі події.
Тому, щоб максимально спробувати Вам допомогти, необхідно зрозуміти якої саме допомоги Ви очікуєте від психологів? Підтримки психологів, просто виговоритися, чи все ж зрозуміти, як зберегти свої сили, щоб бути максимально ефективною у такій складній ситуації?

мій брат вже рік як безвісти зниклий військовослужбовець

Прийміть мої слова співчуття.

мене мучать сумніви, що я зробила не все, що в моїх силах аби пошуки були ефективнішими

Здається, ваше відчуття провини уявне, тобто нереальне(!) Фактична, справжня провина має підгрунтя - заподіяння шкоди іншим людям. Ви ж нікому шкоди не заподіяли. Усе інше через надмірні вимоги до себе, мовляв, мала б зробити, однак не зробила. Мала б бути супер потужною і спроможною, проте такою не була.
Думаю, що ви зробили усе від себе залежне. Власне, те, що у вашій владі і вашій спроможності. Тому не варто собі дорікати.

мене не покидає віра у те що він у полоні

Може бути й так. Чимало прикладів існує на підтвердження. Отже, не втрачаємо надії...

як тоді це сприйме мама, вона цього не переживе, як і його син і дружина

Відчувається ваш власний біль і переживання за долю мами та братової сім'ї. Це нормально, водночас ці хвилювання не мають знесилювати вас(!)
Наразі варто зосередитись на тому, що відбувається у вашому житті. Вкладати енергію у конкретні дії і процеси, які підтримують сили опору, дають вам відчуття власної цінності і поваги.

Відредаговано автором 20-11-2024 15:54:27

Співчуваю вашій ситуації. Ваші страхи цілком зрозумілі й нормальні.
Щоб розібратись у сумнівах і не мучити себе, спробуйте виписати, що можливо зробити. І відштовхуючись від цього подивитись, чи можете ви ще щось зробити, чи вже зробили все що змогли. На мою думку, також можна ознайомитись з таким процесом як горювання. Це може допомогти зрозуміти свій стан і процеси які ви зараз проживаєте.