Що мені робити

Question

Мене звати Іра. Мені 29 років. Так сталося, що я заміжня, мій колега по роботі жонатий. Нас потягнула один до одного. Ми закохалася. В нього двоє дітей. Я не хотіла розбивати сім\'ю. Хотіла кинути його. Він не раз доганяв мене, плакав на колінах, що ми будемо разом і що він щось придумає. Мали подати разом на розлучення. В нас була любов, якої світ не знав. Ми могли інколи не займатися сексом, Просто пів дня сидіти в машинні, обійнятися і розмовляти. Сміялися разом, плакали, він додому підвозив кожен день, обіцяв що будемо разом, що любить мене. Що до дружини не може вже торкатися. Вона пожалілася про це його мамі. Він випив і все мамі розповів. Через пару днів сказав мені що не кине дітей. Переді мною постала зовсім інша людина. Став неначе зомбі. Раніше писав кожних пів години. А тепер раз у 3 дні і то. Я кожний день плачу, сумую, мені дихати не дає. Я йому повірила і дійсно покохала як ніколи нікого в житті. Були рік разом. Почала курити, тепер спробувала траву. 4 рази. Допомагає. Але знаю що це не вихід. Мені кажеться що я помираю. Мені його не вистачає. Хочу забути і неможу.

Анна Автондилова · Answer

Здравствуйте, Ира. Ситуация непростая. Вы оба в браке, влюбились, строили совместные планы на будущее, было много близости в отношениях. Похоже мама как-то повлияла на то, что он поменял свое решение. И в какой-то момент все закончилось. Хотя на самом деле не понятно закончилось ли? Была ли возможность как-то объясниться, поговорить друг с другом ?

Татьяна Дмитриевна Рощина · Answer

Добрий ранок!  Співчуваю і розумію Вашу розгубленість. Але треба дивитися реальності в очі :"він випив і все мамі розповів. Через пару днів сказав мені що не кине дітей. Переді мною постала зовсім інша людина. Став неначе зомбі. Раніше писав кожних пів години. А тепер раз у 3 дні і то". Можливо тут є свої +: Ваші стосунки ще не зайшли дуже далеко. " Я кожний день плачу, сумую, мені дихати не дає. Я йому повірила і дійсно покохала як ніколи нікого в житті. Були рік разом. Почала курити, тепер спробувала траву. 4 рази. Допомагає. Але знаю що це не вихід. Мені кажеться що я помираю. Мені його не вистачає. Хочу забути і неможу". Вам треба час, щоб поплакати прожити свої почуття, погорювати. Хто Вас може підтримати? Чи є у Вас подруги, друзі, близькі? Відволіктись, подивитись на ситуацію під іншим кутом зору. Проаналізувати  свої помилки, зробити висновки і рухатись далі. Можливо пійти до психолога, чи не роздивлялись цей варіант? 
Вопрос задан: Іра; Возраст: 29 Czech RepublicCzech Republic
1   понравился вопрос?   0
  цитировать

Татьяна Удалова · Answer

Добрый день , Ира. Очень сложная и болезненная ситуация. Боюсь, что практически ничего кроме совета пережить это расставание , сложно что-то предложить. У нас всегда есть выбор. В своё время сделали его Вы. У Вашего молодого человека тоже есть выбор. Он предпочёл остаться в семье. Наверное, и ему не легко, но что поделаешь. "Расставание - это маленькая смерть". Это , как раз, та ситуация, когда время лечит. Не терзайте себя. Отвлекайтесь, ищите поддержки.

Ольга Владимировна Головченко · Answer

Доброе утро, Ирина!
Вы попали в ситуацию, в которую попадают очень много людей. Очень больно осознавать, что отношения рушатся. Вы столкнулись первый раз с сопротивлением и увидели, что все начало трещать по швам. Сложность еще и в том, что Вы коллеги и Вам придется видеться очень часто и Вам будет еще тяжелее. Возможно, что в этих отношениях Вы искали что-то идеальное для себя, то, что Вам не хватало обоим в браке. Это боль можно только прожить и для этого нужно время Скажите, что Вам не хватало в Вашем муже? Какие у Вас отношения в семье? У Вас есть дети?

Евгения Васильевна Кучеренко (Киев) · Answer

Іра, розумію, як Вам важко зараз. Але Ви казали, що не хотіли розбивати сімю. Ваш коханий прийняв рішення залишитися в родині. Може, це не самий поганий варіант. У Вас теж є чоловік. Може, якусь любов та підтриму Ви можете знайти в нього? Подивіться, чи є поряд люди, які можуть Вас підтримати. Подруги, знайомі, рідні. Такий стан, як у Вас важко переживати на самоті.  Подивіться, про що Вам ця ситуація? Чи були вже колись подібні відчуття?

Татьяна Зеркаль · Answer

Здравствуйте, Ира! Соболезную Вашей утрате. Вы потеряли близость, доверие и мечты связанные с этим человеком. Поэтому та боль, что Вы испытываете, является естественной реакцией на утрату. Вам нужно время чтобы от горевать это, понять, что это больше не повторится и не случится. И притупляя этот процесс наркотиками и куревом, вы только продлеваете его.
Коллеги говорили о возврате в реальность и мне с резонировал тот факт, что это человек в реальной жизни маменькин сынок. И что в случае вашей совместной жизни Вы были бы женщиной №3 для него. Так как мама №1, потом жена№2, которая дала ему детей и где-то там уже Вы, если среди детей нет дочери, конечно.
Возможно слышать это больно и Вы злитесь на меня, но это холодный душ для вашей пылающей души.
А теперь посмотрите на своего партнёра, подумайте о его качествах, чем он Вас очаровал когда-то, что Вы пережили вместе? И быть может в этих воспоминаниях будет напоминание о том, что для этого мужчины Вы на первом месте.

Татьяна Зеркаль · Answer

Ира, у Вас есть кто-то из друзей, кому можно позвонить? Вам нужна поддержка и опора на кого-то из близких людей.
Обратитесь к психиатру, Вы не должны страдать. Из этого состояния есть выход. Вам необходима как медикаментозная поддержка, чтобы вылечить Ваше тело, так и психологическая, чтобы восстановить душу. Не отчаивайтесь. Я уверена, что среди Ваших друзей и родных есть люди, о которых Вам хочется заботиться и которых Вы любите.Ответ отредактирован автором 22-05-2020 20:50:25

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Що мені робити

Ответы психологов

Связанные материалы

Связанные вопросы