Еротичний психологічний трилер вразив Каннський кінофестиваль і багатьох глядачів своєю тонкою ідеєю, де травмована на все життя незвичайним явищем дівчина страждає від галюцинацій. Спочатку здається, що це галюцинації, але без усвідомлення причини можна й повірити, що все відбувається з дівчиною насправді. Рекомендую до перегляду психологам цей трилер.
По-перше, незвичайна подача еротичності у цьому фільмі. Пристрасть, кохання, зради — усі ці вади йдуть слідом за болем, депресією. Наше підсвідоме відповідає на травми дитинства грубою формою, іноді — у формі сексуальній. Маючи саме такі галюцинації, саме палкі бажання, патологічні прагнення змінювати, займатися сексом із братом-близнюком свого чоловіка, розкриває силу болю, перенесеного в дитинстві. Сексуальні розлади не завжди патологічні — чимало відомих психологів пояснювали практично кожне статеве потяг і кожен сексуальний акт травмованим минулим.
У цьому фільмі травмована дівчина. Жіноча сексуальність кардинально відрізняється від чоловічої, вона несе сенс усієї її життя, її жіночу силу, силу жінки як продовження життя. Як її душу, як її зв’язок із батьком, з батьком її дитини, а згодом — із батьком дітей своїх дітей.
У цьому фільмі — найсильніша пристрасть, бажання зайнятися жорстким сексом із забороненим, таємним коханцем, якого насправді немає, і який водночас постає її психотерапевтом, наставником, учителем, лікарем, чоловіком, який може мати над нею владу, який фізично сильніший за неї.
Пізніше в картині дівчина бачить себе вже калікою через цього небезпечного коханця, брата-близнюка свого чоловіка, а її мати ображає її брудною повією.
Дівчина карає себе за те, чого насправді не вчиняла. Вона з утроби матері з’їла свого близнюка. Чи вчинила це вона сама? А може, це зробив її зародок. Але дівчина карає себе всіма можливими способами. Її підсвідомість карає себе.
