Книга
0 comments
Опанувала "Сага про Форсайтів" Джона Голсуорсі. Книга нагадала наочне посібник сімейних розстановок Берта Геллінгера. Сімейна династія Форсайтів зі своїми устоями, прагненням до накопичення капіталів, особливостями та аристократичною рисою відмінності. І звичайно ж підкреслюється, як вершки суспільства виділяють себе з натовпу — це спадкова домінанта. Накопичення багатства — найважливіша мета життя для Форсайтів. Робити гроші з грошей і не вмирати, передаючи свій капітал своїм дітям для продовження свого імені, значущого місця в суспільстві, для безсмертя свого роду. Цілий клан родини повторює і проживає свої почуття у своїх нащадках. Нерозв’язані почуття проживаються і спалахують яскравим вогнем у наймолодших представниках. Любовні трикутники не розв’язуються, а переслідують героїв. Тонкий психолог Голсуорсі. Адже переживанням властиво переживатися, проживатися. Те, що не прожили батьки, наздоганяє їхніх дітей. Як заплутані нитки, які потребують розв’язки. На жаль, лише через біль, утрати та втрати це можливо... Усі герої саги живі, місцями дуже далекі від моральності. Прожила й співпереживала разом із автором долі його персонажів. Дуже люблю книги про красу. Англійська класика уособлює любов до свого народу, до природи та жагу до краси й розкоші. І звичайно ж підкреслюється, як аристократи виділяють себе з натовпу, і що це почуття передається кров’ю. Навіть найнеприємніший персонаж до кінця цього нескінченного твору зворушив мене своєю старанністю щодо своїх цінностей, не таких мені властивих. Сага — твір про час буття, який тече, змінюється і з яким не можна боротися, а лише пристосуватися й не втрачати себе.
Книга вразила мене! Джон Голсуорсі отримав Нобелівську премію з літератури «за високе мистецтво оповідання».
Книга вразила мене! Джон Голсуорсі отримав Нобелівську премію з літератури «за високе мистецтво оповідання».
