Страх самотності. Що робити?

Трохи вступу для кращого розуміння. У мене є діагностований аутизм та К-ПТСР після булінгу у школі та насилля від батьків у дитинстві. І чи то через мої особливості чи ні, але все життя мені дуже важко заводити та утримувати зв'язки із людьми. Я завжди був глибоко сфокусований на взаєминах із однією людиною і мені не потрібен був більше ніхто. Зі сторони це виглядало як дуже сильна залежність.
Зараз у мене є така людина, моя найкраща подруга. Ми знаємо одне одного роками і ми дуже близькі. В нас спільні цінності, вподобання та бачення майбутнього. Ми навіть плануємо жити разом. Ми любимо одне одного поза дружнім чи романтичним поняттями. Ми як сім'я.
І от проблема у тому, що я дуже боюся що вона мене покине. Я чув, що боятися втратити дорогих людей це норма, але не норма коли ці думки та страх з'являються нізвідки і дуже заважають або призводять до контролю і нав'язливості у взаєминах.
Це нав'язливі думки, які доводять до сліз і думок про самогубство. Я не уявляю свого життя без неї. Адже те що я вже маю буде так складно побудувати заново якщо мені доведеться. Мені завжди було складно знайти людину яку б я вважали близькою. Більшість життя я були на самоті.
Мій страх на рівні "Одного дня я можу прокинутися, а все що я мав було просто сном". В мене є думки про те що я люблю її більше ніж вона мене, що вона дуже легко знайде когось мені на заміну, адже вона дуже соціальна людина, а я аутичний замкнутий у собі інтроверт. Мені здається що я занадто залежу від неї емоційно і я не знаю як це змінити. Озираючись на минуле, я ніколи не відчував своєї важливості для інших і завжди почувався глибоко самотнім навіть попри те що мене любили. Я просто ніколи не бачу цієї любові. Мені завжди мало і потрібне підтвердження кожен день. Як це виправити? Я почувався так наче я занадто залежний. Але для мене справжня любов це про те щоб дати людині свободу розвиватися поруч із тобою і рухатися вперед, навіть якщо це призведе до того що вона все ж обере піти від мене. Я не хочу бути нав'язливим і намагатися намертво когось до себе прив'язати. Мені соромно за мою залежність від неї і я боюся залишитися один. В мене думки про те що я люблю сильніше ніж люблять мене, що мені людина потрібна більше ніж я їй.