ДІЯ
ДІЯ — відносно автономний елемент у структурі діяльності, спрямований на досягнення певної усвідомленої мети. Д. може бути як зовнішньою, що виконується в розгорнутій формі за участю рухового апарату і органів чуття, так і внутрішньою, що виконується подумки. Д. є одиницею діяльності і має подібну діяльності психологічну структуру: мета - мотив - спосіб - результат. Але, на відміну від діяльності, Д не мають власного мотиву, а підпорядковуються мотиву тієї діяльності, зміст якої вони утворюють. В залежності від домінуючих в способах психічних актів розрізняють Д. сенсорні, моторні, вольові, мисленні. Д. в процесі вправ стає автоматизованою навичкою, підконтрольною свідомості, але може стати і непідконтрольним Її автоматизмом /шкідливою навичкою/. Д. бувають практичними, що викликають зміни у реальній дійсності, і пізнавальними, що призводять до виникнення нових образів та уявлень. У психологію уявлення про Д., як специфічну одиницю діяльності, було шввведено С.Л.Рубінштейном і О.М. Леонтьєвим.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007