АКЦЕНТУАЦІЯ
АКЦЕНТУАЦІЯ
Акцентуація — підвищена виразність окремих рис характеру або їх поєднань, що робить певні властивості особистості помітнішими в поведінці та діяльності. Акцентуаційна риса може бути явною (стійкою, близькою до крайніх варіантів норми) або прихованою (слабо проявленою за звичайних обставин, але здатною активізуватися за специфічних ситуацій). Акцентуації не вважають психічним захворюванням; вони належать до варіантів норми й можуть у сприятливих або несприятливих умовах сприяти як позитивним досягненням, так і проблемам у соціальній адаптації.
Простими словами
Це коли якась риса характеру виражена сильніше за інші, і через це людина поводиться помітно певним чином; не хвороба, а варіант норми.
Приклад
Учителька може бути надто педантичною — ця риса робить її вимогливою в роботі (явна акцентуація), або ж зовні стриманий співробітник раптово вибухає в стресовій ситуації (прихована акцентуація).
Важливо не плутати
Не плутати з психопатією або клінічними розладами: акцентуація — це не розлад, а підсилена риса характеру, тоді як психопатія або інші психічні розлади передбачають стійкі порушення функціонування і клінічну симптоматику.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
