“Щоб діти, ставши дорослими, не покидали батьків, потрібно не на них направляти свою любов, а на себе, на свої подружні стосунки! А якщо немає пари, то потрібно так побудувати своє життя, щоб пара створилася, щоб стосунки розвивалися, і тоді діти все більше будуть тяжіти до матері, до батьків, як до сонечка, яке світить і гріє, і не обпікає. Сконцентрувавши увагу на своєму розвитку, на побудові все глибших стосунків у парі, батьки стають цікавішими для дітей, і вони будуть прагнути до них.”