Вытаю!
цитата:
І ще дуже сподіваюся що Ви мені підкажете через скільки часу це пройде, мені б було б трішки легше коли знаєш дистанцію!
От з "дистанцією" та Вашою схильністю спиратись на точно визначені орієнтири у часі все набагато складніше. Точніше, ця схильність, є по суті, помилковою, а в багатьох випадках шкідливою.
Чому?
Тому що людина ПОСТІЙНО звіряє образ завершення жаху війни і реальність(!) А вона все ще залишається небезпечною і дуже тривожною.
Так в чому ж вихід, спитаєте Ви?
Вихід, як не дивно, в умінні зосереждуватись на завданнях теперішнього моменту. Буквально цього дня, цієї миті, щоби включитись у справи, що мають сенс і значення(!)
Завдяки цьому людина виринає із пітьми тривожності, починає відчувати свою здатність впливати на перебіг подій, повертає собі почуття цінності(!)
Розкажіть, хто є поруч з Вами? З ким Ви спілкуєтесь?
Чи підтримують Вас рідні та близькі?
цитата:
Мій запит — переживання травми війни та втрати рідного міста. Я відчуваю повне виснаження і безсилля, мені потрібна допомога, щоб стабілізувати свій стан і перестати тонути в'' емоціях ''
Доречною також буде співпраця з психологом. Треба шукати для цього варіанти і можливості - центри соціальної допомоги, волонтерські організації, благодійні фонди.
Ось контакти для особистих звернень:
7333 — цілодобова лінія психологічної допомоги;
0 800 500 335 або 116 123 емоційна підтримка.
Там можна розповісти про те, що непокоїть, отримати допомогу в складний момент.