Замислилась, чи потрібно мирити свекруху з чоловіком? Може, я тягну на себе не ту ковдру?

Question

Сьогодні була така ситуація. Свекруха дзвонить чоловіку і розповідає, що погано себе почуває. Каже, що, можливо, йому доведеться викликати швидку. Я в цей час сідаю в авто і чую від нього крик: "тобі погано, ти й викликай! Звідки я знаю...." І тут, щоб ви розуміли, мені стає за нього соромно... Як дружині... Так не має бути! Бо я так би своїй мамі не відповіла. (Розумію, що то його якісь дитячі травми, досвід, раз така реакція)... Я поки мовчу... Потім спокійно йому говорю, що, як на мене, він був грубий зі своєю матір'ю...Він погоджується. Далі я сама по своїй ініціативі телефоную їй... (бо від нього вона вже не брала слухавку). І навіть від мене вона теж не бере слухавку...бо образилася за грубість на сина.. Лише за третім разом я додзвонююсь! Хоча мені було неприємно, що мене теж ігнорує..виходить, мене не сприймає??
Питаю, що сталося..які ліки їй потрібні і т.д.!!! Вона починає ображено гнати бочку на мого чоловіка....тобто на свого сина... за грубість....Зрештою, я наполягаю чоловіку, ми їдемо до неї, веземо їй ліки...
АЛЕ, ЗНАЄТЕ, ЩО... Я раптом подумала, що діяла, як то кажуть, по совісті....Але чи потрібно це все???? Навіщо я туди лізу??? В їхні стосунки...матері й сина...з одного боку...але з іншого....хто, як не я, чоловіка направить у правильне русло...заспокоїть...допоможе....він навіть не хотів їхати до неї везти ліки без мене...
Тобто, щоб ви зрозуміли: з одного боку -- це не цінується свекрухою (як на мене), бо коли ми приїхали, вона на мене навіть не звернула увагу!! а з іншого -- я маю авторитет у чоловіка...і хто, як не я.....
Цікаво почути думку психолога....

Алла Григорівна Веленко · Accepted Answer

Дякую Вам за щирість.
Ви пишете, що зазвичай такого не буває... Я правильно Вас зрозуміла, до цього інциденту стосунки чоловіка та його мами були гарними? 
І ще. Як на мене,ситуація не випадкова.
І ця ситуація висвітила певні аспекти Вашого внутрішнього сприйняття та глибинного стану.
От Ви пишете "Більше того, моя мама померла з інсультом. Ми не встигли її врятувати, бо вона нікому не дзвонила, що їй зле...". Тобто, ця ситуація зі свекрухою, насправді, "тригернула" трагічні події, пов'язані з Вашою мамою. І, як на мене, висвітлила непрожите, застрягле почуття провини. Яке Ви дуже сумлінно приховуєте від себе, навіть не здогадуючись про це.
Тому Ваше втручання, чи не було певним актом спокути за певне почуття невдоволення собою та провини перед мамою?
 І якщо це так, тоді існує небезпека "закопати" свої непрожиті почуття от до таких неприємних проявів як зі свекрухою і, на превеликий жаль, навіть, до рівня психо-соматичних хвороб. Адже, все, що з нами відбувається в житті, нерідко є дзеркальним проявом лише нашого несвідомого, яке потребує серйозного ставлення до себе. Відредаговано автором 17-04-2025 17:50:49

Анна Автонділова · Answer

Юлія, ви берете на себе забагато відповідальності за стосунки чоловіка з його мамою, це їхня історія. Якщо вам важко, варто звернутися до психолога особисто на індивідуальну консультацію, щоб розібратись, чому вам боляче і так важливо втручатися.

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Вы в данной ситуации взяли на себя роль мамы, которая сделала замечание сыну, стало за него стыдно и быстро позвонила свекрови и исправила ситуацию. Но ведь муж взрослый человек, а вы ему не мама. Вы можете спросить у него, что случилось и почему он не захотел что-то сделать, предложить помощь, но остальное это их дело. Разве что у вас мега теплые отношения со свекровью и она сама вам может позвонить. 

[quote]я маю авторитет у чоловіка...[/quote]
О чем это? Можете подробнее объяснить пожалуйста?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго ранку!
[quote]Але чи потрібно це все????[/quote]
І справді - дуже доречне питання. А чи потрібно? 
Сподіваюсь, згодом дасте сама собі відповідь.

А цей аспект вельми важливий.[quote]Навіщо я туди лізу???[/quote]
Навіть більш важливий, ніж ЧОМУ ви втрутились в ситуацію?

[quote]Я раптом подумала, що діяла, як то кажуть, по совісті....[/quote]
Пробачте, але совість тут ні до чого(!) В даному випадку спрацьовують ваші глибинні потреби, що пов'язані із тим, як ви себе ідентифікуєте. А ідентифікуєте ви себе, не зовсім як дружина (любляча, самодостатня і психологічно зріла особистість), а скоріше як МАМА по відношенню до свого чоловіка - [quote]хто, як не я, чоловіка направить у правильне русло...заспокоїть...допоможе....[/quote][quote]і хто, як не я.....[/quote]

Тобто старша, розумніша, мудріша, відповідальніша і тому подібне.
Отже, як бачимо, ви реалізуєте певний усталений сценарій, в якому виховуєте/перевиховуєте партнера, керуючись власними уявленнями про совість і як "правильно". Виступаєте в ролі Рятівника. І ще сподіваєтесь на визнання власних благих намірів - [quote]це не цінується свекрухою (як на мене), бо коли ми приїхали, вона на мене навіть не звернула увагу!![/quote]

Об'єктивно, ви мимоволі КОНСЕРВУЄТЕ нездатність чоловіка розвиватись і самостійно шукати шляхи для налагодження стосунків з мамою. А, може, й не лише мамою.

Ваша "винагорода" очевидна - в його очах, а, передусім, у власних, ви - лідер-рятівниця. Припускаю, що цей сценарій може розгортатись і надалі без прикрих ексцесів. Однак все одно - конфлікти, розчарування і невдоволення, вважаю, немичучі. 
Та й на форум ви звернулись не просто ж так, правда?


 Відредаговано автором 17-04-2025 10:29:35

Алла Григорівна Веленко · Answer

Доброго ранку Юліє.
Насправді, Все звернення - це не стільки про стосунки чоловіка та його матері, скільки про Вас та Ваші внутрішні установки і поведінкові моделі. Адже, як Ви правильно пишете, "Навіщо я туди лізу??? В їхні стосунки...матері й сина..."?
Але з іншого боку, якщо саме Ви опинилися в такій ситуації, отже, для чогось Вам ця ситуація, для чогось потрібна....
Певне, дружина - це серце та совість сім'ї, а отже, і чоловіка. Тому цілком зрозуміло, що Ви діяли "по совісті", але при цьому, швидше за все, не врахували безліч моментів, які і викликали саму таку ситуацію. Адже, є якась дуже суттєва причина, що Ваш чоловік навіть ліки купувати своїй мамі не хоче. 
Я можу припустити, що мама не вперше намагається вплинути на свого сина, маніпулюючи своїм станом здоров'я. Це як у притчі про хлопчика та вовків. Який весь час кричав про них, коли їх не було... А як, загалом, складаються їх стосунки? Бо, навряд чи це перша ситуація, коли чоловік так себе права по відношенню до мами...
І ще. Ви завжди "перехоплюєте" ініціативу, коли чоловік "пробуксовує"?

 одного боку...але з іншого....хто, як не я, чоловіка направить у правильне русло...заспокоїть...допоможе....він навіть не хотів їхати до неї везти ліки без мене...

Ірина Василівна Гуральчук · Answer

Доброго дня. 

В цій ситуації Ви з однієї сторони відчули потребу заступитися за свекруху і подбати про неї, з іншої виникли переживання, що може не варто було цього робити, бо почали розглядати це як вторгнення в їхні стосунки як матері і сина, і окремо виникло відчуття даремності Ваших зусиль, коли свекруха ігнорувала Ваші дзвінки і коли не звернула уваги на Вас коли Ви приїхали. 

В цій ситуації зачіпається одразу кілька аспектів, і кожен з них для Вас справжній, і важливо дати цьому місце. 

У Вас є певні цінності щодо того, як варто спілкуватися з мамою, і коли це порушується, навіть іншою людиною, а не Ви це робите, Ви не можете залишитися осторонь. 
У Вас є певне бачення міжособистісних стосунків — про те що не слід втручатися у взаємини двох дорослих людей, які можуть самі між собою розібратися. 
І у Вас є бачення того, як має цінуватися допомога, турбота, залученість, і коли це не відбувається, це може Вас пригнічувати та засмучувати. 

Ця ситуація Вас стурбувала, бо склалося так, що ці Ваші стани утворили певну неузгодженість, внутрішній конфлікт, через який Ви відчуваєте дискомфорт. 

Якщо відмахнутися від якогось з них, всередині це все одно може залишитися як осад невдоволення.

 Тому тут важливо дати собі час і простір уважно прислухатися до себе, до своїх потреб, та знайти можливість віднестися до кожної своєї сторони турботливо і розуміюче. 

Як думаєте, що допомогло б Вам подивитися на себе цілісно і з добротою, щоб рішення про те, як діяти в цій ситуації, було власне Вашим і гармонійним для Вас?

Дарія Андріївна Рудь · Answer

Ви опинились у непростій ситуації — між бажанням підтримати і відчуттям, що вас не чують і не цінують. Ваше бажання допомогти — щире й добре, але важливо спитати себе: чи не берете ви на себе забагато відповідальності за стосунки, які вам не належать?
Так, ви маєте вплив на чоловіка, і це ресурс. Але його стосунки з матір’ю — це його зона відповідальності. Ви можете бути поруч, підтримати, але не "рятувати" за двох. Якщо відчуваєте образу чи втому — це теж знак, що варто трохи відступити і подбати про себе.

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Замислилась, чи потрібно мирити свекруху з чоловіком? Може, я тягну на себе не ту ковдру?

Відповіді психологів