Хочу зрозуміти причини такої поведінки свекрухи і моєї реакції.

Добрий день.

Допоможіть, будь ласка, розібратися у собі. Стосунки зі свекрухою у нас нейтральні.

Як на мене,то тут деяка незрозумілість. Ви просите розібратися у собі,а говорите про свекруху.

ну, нарешті, вона зрозуміла, що я найкращий вибір її сина, що я хороша, нарешті вона ОЦІНИЛА мене.

Чому вам так важлива її ОЦІНКА? Чи не здається вам, що ви таким чином залежите від її "качелей".

Іноді (дуже рідко, але є) зриваюсь через це на чоловікові. Хоча до чого він тут?

Тема для дослідження,може й до чогось він тут. Вцілому, якщо ви злитеся на свекруху, але не можете прямо їй про це сказати,то чоловік може бути таким "амортизатором" у вашому трикутнику.

Як мені себе поводити?

Як щодо того, щоб свідчити напрямку ті "маніпуляції",які ви помічаєте.
Іноді це спрацьовує.
Але мене більше всього зацікавило - наскільки ви відчуваєте себе дорослою,цінною і незалежною. І чи ви ,правда,готові розібратися в собі?

Доброго ранку Олю!
Насправді, дуже зрозумілі Ваші почуття - такі емоційні "качелі" змучать кого завгодно. Бо нагадують "смикання за руку". Як думаєте, яка перша буде реакція, якщо когось почати сильно за руку тягнути?
Зазвичай, людина автоматично в таких випадках намагається вирватися, відштовхнутися, втекти... Але ж смикати можна не лише зовні, а і на рівні емоцій та почуттів,як це не дивно...
Ви пишете, що "рано втратила маму....материнського доброго слова і тепла мені не вистачає".
Маленька дитина жити без тепла та любові просто не
може. Тобто, утворюється велетенський дефіцит любові, як незаповнена ємність в душі, що спричиняє необхідність шукати можливість цю ємність якось наповнити. І думаю, що десь глибоко в душі, Ви вже самі відчуваєте, що намагаєтеся якимось чином недоотримані в дитинстві почуття компенсувати саме в стосунках зі свекрухою. Яку несвідомо можете ідентифікувати як аналог своєї мами...
Окрім того, відчуття власної цінності формується також рано в дитинстві завдяки стосункам з найбільш значимими дорослими. А це, в тому числі, мама. Бо саме мама та батько є тою основою, яка дає на все життя почуття захищеності та впевненості в собі. І якщо цього контакту було замало, дитині дуже важко прийняти себе повністю, як людині, яка цінна вже лише одним своїм існуванням. Тому, коли дорослішає, процес формування самоцінності продовжується і вимагає постійної оцінки, знову ж таки, якоїсь значимої людини. "Починаю думати: ну, нарешті, вона зрозуміла, що я найкращий вибір її сина, що я хороша, нарешті вона ОЦІНИЛА мене..."
І ще. От той самий дитячий дефіцит любові та тепла робить спершу дитину дуже залежною від ставлення до неї близьких людей. Адже, маленька дитина ще не в стані зрозуміти що є речі, які від нас не залежать і близькі люди інколи ідуть в інші світі передчасно... Тому може думати, що це вона щось не так зробила, недодала, погано себе повела і саме тому їй не приділяють необхідної кількості уваги...
А коли дорослішає, все, що відчувалося в дитинстві, забувається. Залишається лише звичка намагатися робити все більше і краще, щоб нарешті її все таки полюбили щосили...
Який висновок?
Думаю,у Вас є схильність до "залипання" на близьких людях вцілому. Але саме свекруха "взяла на себе" центральну роль через те, що вона асоціюється для Вас як мама. Тому на рівні підсвідомості уособлюється як основне джерело тої самої уваги,тепла та любові, яких Вам так не вистачає з дитинства. Та, якою б не була прекрасною людиною свекруха, вона, по перше, ніколи не замінить маму, яка рано пішла від Вас. А по друге, загалом, жодна людина не може, апріорі, дати стільки любові та тепла, щоб цілком задовольнити потреби а енергії Любові та щастя, без яких жодна людина повноцінно жити не зможе. І це вже питання світогляду, який так само формується в дитинстві.
Ви пишете "Як мені себе поводити?"
Але ж питання полягає, як з'ясувалося, не в зовнішній поведінці. Впевнена, свекруха дуже любить Вас, так само, як і Ви її, адже, ви - одна прекрасна родина, але...
Кожного разу, коли Ви намагаєтеся задовольнити свою глибинну потребу у тій самій вселенській любові, вона автоматично відсторонюється від Вас. Бо несвідомо відчуває небезпеку для себе. Адже, дати те, чого Ви так потребуєте, вона просто не в силах і близькі контакти з Вами її, м'яко кажучи, дуже сильно виснажують. Бо є відчуття, що з неї витягують
сили... Впевнена, що вона і сама не розуміє своєї поведінки. Адже, це рівень інстинкту самозбереження, який у кожної людини включається автоматично.
Тому у мене до Вас також є питання. А як поводять себе чоловік та діти, коли Ви проявляєте до них дуже багато уваги та постійної турботи?

Відредаговано автором 06-03-2025 09:42:38

Какие у вас были ожидания от отношений со свекровью, когда вы начинали встречаться с мужем?
Как вы в целом представляете, какими должны быть отношения?

ну, нарешті, вона зрозуміла, що я найкращий вибір її сина, що я хороша, нарешті вона ОЦІНИЛА мене

И продолжите тогда, что следует за тем, что свекровь наконец-то оценила вас по достоинству?

Доброго ранку, Олю!

ХОЧУ ЗРОЗУМІТИ ПРИЧИНИ ТАКОЇ ПОВЕДІНКИ СВЕКРУХИ І МОЄЇ РЕАКЦІЇ.

Мені здається, що кожна з вас відіграє певну роль у сценарії, який здебільшого реалізується на підсвідомому рівні. Значною мірою проливає світла на перебіг подій коментар Алли Григорівни.
Загалом, є видима, тобто зовнішня площина, і є невидима, поки що не усвідомлена.
Ось так ви характеризуєте стосунки в цілому -

Стосунки зі свекрухою у нас нейтральні. Не обожнюємо один одного, але і не сваримося.

Для мене це - ні холодно, ні спекотно. Чи влаштовує вас саме такий стан речей? Що б ви хотіли змінити по суті? Відповідь на ці питання розкриває ваші мотиви. А потім ви їх можете співставити зі способами дій в реальності.

також спробуйте хоча б уявити собі, для ЧОГО свекруха так себе поводить -

Коли вона починає до мене ставитися більш тепло: запитує у онуків (моїх дітей) як моє здоров'я, каже, щоб давали мені відпочити, бо я хворію; питає щось за мене в чоловіка; типу: що там Оля смачненького вам приготувала (знає, що я класно готую); чи просто при зустрічі тепло зі мною говорить.

?

У відповідь

Я ніби таю. Починаю думати: ну, нарешті, вона зрозуміла, що я найкращий вибір її сина, що я хороша, нарешті вона ОЦІНИЛА мене. Так((( я справді ЦЕ думаю! І з байдужої невістки перетворююсь у розуміючу і люблячу

Зверніть увагу, як ви проектуєте на неї своє власне сприйняття себе - "байдужа невістка". Звідки виникло таке враження, ніби вона вас сприймає як байдужу невістку?

Дякую і Вам, Олю, що довірилися мені та відкрилися зі своїм болем. "Чомусь заплакала від Ваших слів"., бо то сльози душевного прийняття та істини...яких душа так довго очікувала...
І, до речі, саме так запускається процес самозцілення...
"Я повинна...повинна раніше прокинутись і приготувати всім сніданки...щоб все було красиво...як у фільмах...все всім подати..(хочу іноді думаю: стоп, вони самі можуть кожен собі це взяти)..це як один із прикладів..."
Думаю, що Ви прекрасна мама, дружина, невістка та просто людина. І це величезне щастя, що і чоловік, і діти цінують Вас і завжди дуже дякують за всі Ваші старання...
І це при тому, що Вами несвідомо постійно керує установка "я повинна" Яка любу людину може поставити у достатньо залежну від реакцій оточуючих, і тому - дуже принижену, слабку та вразливу позицію. І Ви це відчуваєте дуже глибоко в душі, тому і намагаєтеся спонукати себе перестати надміру турбуватися про них, але... Продовжуєте робити все так, як вже звикли... Адже, ця звичка "родом з дитинства". Це те ж саме несвідоме бажання отримати схвалення, подяку, а отже, любов, дефіцит якої постійно відчуваєте.
І знаєте, із сімейної статистики стосунків, можу з впевненістю сказати, що в інших родинах, де, як це не дивно, немає такої свекрухи, така поведінка жінки та мами вже давно б призвела до важких конфліктів, невдоволення, скандалів на грунті невдячності, претензій, страхів та образ. Адже, коли ми несвідомо постійно живемо очікуваннями схвалення нас та нашої діяльності, очікуємо вдячності, любові, поваги і раптово цього всього не отримуємо... А, натомість, отримуємо відсторонення, байдужість, а в більш складних випадках, невдячність, грубість та хамство - це може дуже сильно нас ранити, робити нещасними, та змушувати сильно ображатися, проявляти претензії, гніватися, і ставати в позицію звинувачення...
Тоді, як на мене, Ваша свекруха відіграє надзвичайно важливу роль у сімейному балансі. Вона "відтягує на себе" основну Вашу прив'язаність і змушує періодично Вас ніби закриватися, трохи внутрішньо відсторонюватися від усіх. Тобто, періодично "виключати" в собі того внутрішнього, перепрошую за образ (це психологічний термін, насправді) "енергетичного вампіра", який намагається заповнити дефіцит любові з дитинства за рахунок близьких людей, які, насправді, дуже відкриті та незахищені енергетично, бо це рівень однієї сім'ї... Не знаю, чи вдалося мені все доступно пояснити, бо це надзвичайно складні речі для такого типу спілкування...
Що робити в таких випадках?
Як на мене, дякувати Богу, що є така свекруха, яка своєю лише присутністю гармонізує всю родину. Хоча і не здогадується про це.
І, розуміючи, що у цьому світі ніщо не вічне, все ж розпочати в собі от ті самі внутрішні трансформації, що допоможуть стати самодостатньою (тобто, навчитися джерело любові відкривати в собі). А отже, стати наповненою та щасливою незалежно від реакції оточуючих та різноманітних подій. В у такий спосіб і на майбутнє убезпечити свою родину від дуже неприємних наслідків..
А це, однозначно, робота з підсвідомими установками, що потребує індивідуальної роботи.

Доброго дня. Ви хочете позбутися від цих виснажливих гойдалок, які вносять неприємні моменти в Ваше життя, і, закономірно, виникає запитання:

Як мені себе поводити?

Щоб позбутися гойдалок, Вам потрібно поводити себе рівно, бо, як Ви зауважили, зміни у Вашій поведінці зумовлюють зміни у поведінці Вашої свекрухи.

Ви відчуваєте, як Ви хотіли б себе поводити в тій чи іншій ситуації? Відчуваєте саме свої бажання, чи керуєтеся правилами, тим, як "потрібно" поводитися?

І, можливо, по великому рахунку проблема не в самих коливаннях? А в тому, що Ви їх болісно сприймаєте? Як особисту поразку?

Доброго дня.
"Можливо, це якась її маніпуляція? "
На перший погляд, поведінка свекрухи несхожа ні на гру, ні на маніпулювання. Це більше про її тип прив'язаності. Вона,нібито й прагне близьких стосунків з Вами, в той же час, відчувши ваш позитивний відгук на її добре ставлення, відштовхує . Бо, боїться близькості. В її поведінці немає злого умислу, це відбувається підсвідомо. Тому,не треба шукати в собі причини такої її поведінки. Це її історія, яку треба розуміти та не наближатися ( психологічно) до неї близько, весь час тримати відстань.

"Потім, як завжди, роблю висновки, що знову краще буду до неї холодна."
Як на рахунок бути " комфортної температури " для вас обох,