Про тих, хто очікує найгірше, та тих, хто очікує найліпше

Наше майбутнє має багато варіантів. Але чомусь більшість людей ділиться на 2 табори:

1. ті, хто бачить тільки найгірший варіант розвитку подій: "все пропало", "ми загинемо", "Україна перестане існувати" і т.д.
2. ті, хто бачить тільки найкращий варіант розвитку подій: "все налагодиться", "Україна захопить і Росію", "ми станемо другими Арабськими Еміратами".

І що тут не так? Не поспішайте займати один з цих таборів.

Ті, хто розглядає найгірший варіант розвитку подій як найімовірніший, ті лякають і себе, і інших. Це прямий шлях до тривожних  розладів. А ще недалеко і до бездіяльності, апатії , а там і до депресії. Якщо все буде ось так погано, то навіщо всі ці зайві рухи?!

Ті, хто бачить тільки найкращий варіант, кажуть щось на кшталт такого: "Краще я буду думати тільки про позитивний варіант розвитку події. Треба ж думати про хороше!". З такими людьми часто трапляється облизень, непорозуміння: "як таке могло трапитися", розчарування, що в кінцевому рахунку може призвести і до зневіри.

І той варіант, і другий варіант мислення хибний!

Майбутнє багатоваріативне! Чому ж ми обираємо тільки один варіант і зосереджуємося на ньому?! Часто це патерн мислення, що ми засвоюємо від родини: або катастрофізувати майбутнє, або його ідеалізувати. А ще - мільйон варіантів майбутнього розглянути неможливо.

Але!  Можна розглянути хоча б 4 варіанти розвитку подій і це врівноважить наш погляд:

• найкращий варіант майбутнього
• найгірший варіант

та два варіанти посередині (один більш позитивний, інший - більш негативний).

Вчимося бачити варіативність майбутнього. Думати про найкраще - приємно, з'являється внутрішня посмішка. Думати про найгірше - лячно, хоча декому подобається. Але закривати очі на найгірший варіант -  безглуздо. Якщо ти знаєш, що можеш впасти, то краще підстелити соломи, а не як мантру повторювати, що нічого не станеться. Якщо я знаю, що мій телефон швидко розрядиться, то я не думаю, що може прокотить, а беру пауербанк зі шнуром,  зарядку. Якщо я знаю, що вранці через міст затори, то я виїзджаю на півгодини раніше, а не молю Бога, щоб саме сьогодні заторів не було і мій район спав і не виїхав на роботу.

Варто готуватися до поганих варіантів, але не зациклюватися на них!

Два варіанти майбутнього посередині врівноважують наш погляд. Частіше за все ці два варіанти майбутнього більше наближені до того майбутнього, що буде, ніж крайні варіанти (найкращий та найгірший варіанти розвитку подій). Пам'ятаєте криву нормального розподілу? Вона виглядає як перевернута парабола (такий собі "дзвіночок"). Більшість подій у житті можна описати за допомогою неї. Ймовірність середніх варіантів  велика, а крайніх - мала.

Тому "підстеляємо солому",  але маємо надію на краще! І пам'ятаємо, що майбутнє має багато варіантів!

(с) Ірина Абрамчук, психолог