Недосвідченість у сексі. Синдром «сексуального самозванця»

Буває, що люди, які вже мали статеві стосунки, переживають себе дуже невпевненими та недосвідченими. У своїй практиці я стикаюся з тим, що клієнти приносять таку скаргу навіть коли було й кілька партнерів й тривалі відносини. Тобто, досвід є, але його неможливо привласнити.

Вони намагаються впоратися через пошук правил та технік, щоб потім реалізовувати цю "досвідченість" з живою людиною. Тоді замість сексу ми ризикуємо мати виступ одного актора з демонстрацією навичок. Не має сексу як творчого процесу, немає цікавості до партнера, саме до того що подобається йому й своєї відкритості, що я відчуваю і хочу у цей момент.

Єдині правила, які існують щодо сексу це: все що відбувається між учасниками повинно приносити задоволення та бути зі взаємної згоди, бути зацікавленим у взаємній насолоді, не шкодити здоров'ю та не порушувати кордони інших (тобто враховувати соціальні, моральні та культурні норми). Все, інших правил не має.

Можна вивчати різні техніки орально мануальних ласк, це чудово, але інша людина не манекен, їй може щось подобатися чи ні. Й тут важливіше  почути партнера, та зробити йому приємне, ніж відпрацьовувати навички.

Так що робити з почуттям «сексуального самозванця»?

Можна сказати, що з кожним новим партнером ми новачки.  Й це сама гарна позиція, яка може бути. Бо тоді ми залучені до процесу пізнання саме цієї людини, й наш секс стає схожим на творчій, тому унікальний процес!

Ідеально, коли так відбувається кожного разу, а не тільки з новим партнером. Коли дві людини, навіть ті, що давно у стосунках, наближуються один до одного, вони не можуть точно знати настрій та потреби свого партнера саме у цей момент. Спробуйте придивитися до себе, чи ви займаєтесь сексом механічно, однаково кожен раз? Ви побачите, що маєте різний настрій, різні потреби. Одного разу хочеться швидко, бо багато збудження, або втоми. Іншого разу хочеться більше ніжності та обіймів. Наступного разу хочеться більше пестощів, або пестити самому. А от зараз дуже грайливий настрій і хочеться подражнити партнера. Й такі самі процеси відбуваються з нашим коханцем. Тому неможливо знати наперед як воно буде саме цього разу. Ми, умовно кажучи, недосвідчені кожного разу. Й це чудово!

Щоб позбутися синдрому «сексуального самозванця» треба добре розібратися у трьох речах:

1. Зрозуміти свої бажання та уподобання, що приносить задоволення та вміти його отримувати. Розуміти своє тіло. Це дає велику опору. Тільки не на зовнішні правила, а на внутрішні. А цей досвід з'являється не стільки з кількістю полових актів, скільки з уваги до себе. У циклу сексуальної взаємодії є дуже важливий етап, який настає після оргазму та отримання задоволення, це переосмислення. Етап психологічного перероблення: що мені сподобалося, що вдалося втілити, чого хотілося ще, що мені не підійшло. Ось тут цей досвід й формується, а не з книжок, де є загальна інформація. А нам же треба зрозуміти щось про себе.
2. Вибір відповідного партнера. Коли ми знаємо що хочемо та любимо, то далі важливо обирати партнера, з яким це буде виходити найкраще.
3. Вміння говорити про секс, що подобається кожному та домовлятися. Тому що, ми всі різні, й ніхто не може здогадатися що нам треба саме у цей момент. Як і ми не можемо. Але якщо у двох людей є повага один до одного, розуміння своїх потреб та сексу як взаємного задоволення, а не тільки використання для себе, то все перетворюється на творчий процес. А у творчості нема місцю шаблонам.

Висновок: щоб стати впевненому у собі, треба перевести фокус пошуку досвідченості та опори з зовнішніх речей на себе, свої почуття й бажання та на процес налагодження контакту з партнером.