Любов пройшла? Вигоряння у відносинах.

Якщо дві людини хочуть налагодити відносини, вони завжди це зможуть зробити. Щоб між ними не трапилось. Основний акцент на словах «якщо хочуть». Але, буває так, що начебто й відпустити партнера важко, тому що є його цінність, але працювати над відносинами нема ні сил, ні бажання. Чому так відбувається? Звісно, можна сказати, що любов пройшла, але що насправді відбувається.

Уявимо собі ситуацію, що один з партнерів починає відчувати, що з відносинами щось не так, або він себе там погано почуває. Він намагається донести свою стурбованість та невдоволення. Він хоче бути почутим та вкладає у цей процес дуже багато енергії. А інший у цей час уникає бесіди. Закривається у собі все більше й більше, або нападає у відповідь. Але складні питання не вирішуються. Виглядає це так, що один стоїть біля зачинених дверей й стукає, б’ється, викладається та, з часом, втомлюється й зупиняється.

Другий партнер думає, що вже стало безпечно й потрохи починає виходити назовні, в очікуванні, що пройшла буря, й все буде як було. Але щось змінилось. Раніше активний партнер починає поводитися відсторонено та займатися своїм життям. Й тоді вже той, хто звик ховатися за дверима та перечікувати, починає бити на сполох. «Давай щось робити з відносинами, щось не так». А той, хто довго намагався цю думку донести – вже не відчуває того інтересу. Він «вигорів». І ось з цим дуже важко щось зробити.

Сценарії можуть бути різними, це лише один з них. Результат у них однаковий: один хоче, а інший вже не може. Він хотів би хотіти, але, на жаль, не відчуває цього. Так може проявлятися вигоряння одного з партнерів, або двох водночас.

Термін «вигоряння» вже достатньо поширений у споживанні. Ми вживаємо його стосовно роботи, волонтерства, навіть у батьківстві. Але, у відносинах може відбуватися те саме.

Згадаємо симптоми «вигоряння». Починається все з втоми, зникнення інтересу, відстороненість, відсутність мотивації до діяльності, роздратування, погіршується самопочуття та загальний стан, життя взагалі перестає приносити задоволення. А якщо людина, не помічаючи що з нею відбувається, наполегливо продовжує свою діяльність, то вона доходить до останньої фази: настає відраза (коли ми кажемо, що нудити чи від роботи, чи від людини), відчуття насилля над собою та депресивний стан.

У чому криється небезпека вигоряння? Коли людина доходить до останньої фази, то шанс повернутися до своєї, колись улюбленої діяльності, мізерний. Людина вимушена буде шукати нову роботу, відмовлятися від того, що їй важливо, у що вона вклала багато своїх сил, мрій та любові. Й ще довго буде відчувати себе спустошеної, не знаходячи у собі сили, тому що відновлення потребує час. А ще треба буде пройти етап горювання втрати того цінного від чого раніше душа наповнювалася та раділа. Так само й у стосунках.

Тут головне зрозуміти, що людина втрачає не тому що їй перестало бути цінно, а тому що щось пішло не так й вже занадто все занедбане. Й не має сил та бажання підтримувати свій інтерес та брати участь у відбудовуванні та капітальному ремонті відносин. Здається, краще вже почати нові. Тому це особливо боляче споглядати у відносинах. Коли люди так вимотані спробами достукатися до партнера, що опускаються руки і настає відчай та спустошеність.

Чому так стається у відносинах?

Кохання, це в першу чергу емоційний зв'язок. Й справжня причина для зупинення відносин – це коли прагнення до близькості не знаходить відгуку з боку партнера.

Люди довго ігнорують потреби та почуття коханих. Не вміють будувати близькість. Не беруть відповідальність за відносини, намагаються звинуватити один одного,  уникати конфліктних ситуацій та прояснювальних розмов. Замість цього виставляють претензії або ховаються за емоційною непідступністю.

Розчарування та відчай у надії бути почутим, відчуття себе неважливим для партнера, наносить практично невиліковну травму відносинам, через втрату довіри, що тут мене люблять та бережуть. І в один момент людина відмовляється від участі у цих стосунків, саме через втрату віри, що з цим партнером може бути якось інакше.

Тому, коли питають пари, чи можна пережити, наприклад, зраду та якісь інші сильні потрясіння? Можна, було б бажання. А ось вигоряння – велике питання. Бо того бажання вже й нема.

І може ці конкретні стосунки не вдасться врятувати, все одно варто пропрацювати свою частину, чому сталося оскільки сталося, який мій вклад та відповідальність, що я зробила для того, щоб опинитися у цій точці, щоб запобігти тих самих патернів поведінки у майбутньому.