Чому перфекціонізм - це недолік?

Чому перфекціонізм це недолік, а не перевага людини?

Тому що він є результатом завищених вимог до себе і тривожності. Людина-перфекціоніст постійно прагне досконалості, ідеалу.. а це, часто, є недосяжною метою.

Така людина відчуває постійну напругу та тривогу за результат, за те "що скажуть люди", вона боїться відчути сором за себе.. Але насправді вона вже його відчуває..

Перфекціоністами не народжуються, ними стають.
Тобто в значній мірі перфекціонізм, як надмірна вимогливість до себе та оточуючих, формується в дитинстві, внаслідок виховання батьків.
Якщо батьки страждають перфекціонізмом та соромом за себе, коли щось неідеально, то і дитина почне так відчувати життя та себе в ньому.

Якщо в дитинстві батьки багато цікавляться лише оцінками дитини, якщо постійно акцентують увагу на тому, щоб дитина вчилась на "відмінно", очікують найкращих результатів, соромлять за помилки, порівнюють з іншими дітьми - ось вам всі умови для розвитку перфекціонізму.. постійної тривоги за себе.. за те, щоб виправдати очікування батьків і інших людей..

Там, де було багато умовної любові, тобто за щось, - розвиватиметься перфекціонізм, як спосіб заслужити любов, прийняття, визнання..

Отже, основні проблеми від перфекціонізму це:

• завищені вимоги до себе
• нездатність радіти своїм результатам, які добрі, а не ідеальні
• постійна тривога
• самокритика
• залежність від оцінки іншими
• прагнення щось показати, доказати, когось вразити..
• сильний страх себе проявляти, пробувати, помилятись
• неможливість розслабитись, напруга всередині
• порівняння себе з іншими не на свою користь
• часто пригнічений настрій
• і інші..

Що з цим можна зробити? Піти до психолога 😉

А самостійно ви можете:

1. Проаналізувати власне дитинство:
   Який приклад поведінки батьків ви бачили? Як вони ставились до себе? Чи насолоджувались якимсь процесом? Чи навпаки тривожились за результат і картали себе?
   Як батьки виховували вас? Що було для них важливо? Чи порівнювали вас з іншими? Чи соромили за помилки? Чи цікавились вами, вашими почуттями, інтересами тощо?
2. Почати давати собі дозволи на помилку, знижувати надмірні вимоги, вчитись насолоджуватись процесом, а не лише результатом, працювати з власним соромом, сформулювати для себе нові принципи життя, тобто написати підтримуючі фрази, які варто читати щодня і поступово зміняться руйнівні переконання.

Бажаю вам звільнення від перфекціонізму 💛

Психолог Світлана Гліган

Дата публікації 2023-05-13 в 01:39:04