Ампутації: навчитись жити з собою новим

Людське тіло гармонічне і створене за законами симетрії. В нас дві ноги, дві руки, пара очей. Пальців на обох руках та ногах однакова кількість. Творець не помилився у “комплектації” свого дітища. Але життя інколи демонструє своє “бачення” гармонії. І кидає виклики.

Ампутація - складна хірургічна процедура, в результаті якої людина позбавляється певної частинки свого багатостраждального тіла: руки, ноги, ступні, пальців, а інколи й кількох кінцівок. Причиною, яка призводить до ампутації, може бути не лише військове поранення: побутова або спортивна травма, ДТП. Цукровий діабет в особливій його формі - з цього ж переліку.

Ампутація, проведена за канонами сучасної клінічної хірургії, небезпечна для життя. Тобто, біологічного існування людини. Але починаються нові складнощі, які вимагають кардинального переосмислення своєї місії: а як, власне, жити далі?

Дружиначоловік пішов, улюблена робота, якою займався до травми, напевне, вже неможлива. А ще потрібно якось себе обходити, пересуватись в умовах квартири, під'їзду, вулиці. Друзі почали по-одному десь зникати за лінією горизонту (значить, були не справжніми друзями). Напружені стосунки з ріднею. Це вже кінець? Ні!

Сприйняти себе по-новому

Починається нова стадія життя, яка вимагає сили волі, терпіння, мудрості, духовної міці. Та суцільної моральної, психологічної підтримки з боку тих, хто залишається поруч.

Ти не самотній. Фантомні болі від втрати минулого посилюються зазвичай під вечір та у часи самотності. Отож, ніякої самотності. Знайти однодумців можна через соціальні мережі. Сьогодні функціонує безліч онлайн-груп, які можуть стати осередком для відчуття своєї повносправності. Повноцінності. Ти не один. Нас тисяі. Десятки тисяч. Мільйони.

Нова справа, нові хобі. Розпочати вивчати іноземну мову, освоювати нову спеціальність (скажімо, юриспруденцію), займатись музикою та опановувати доступний музичний інструмент можна ще на стадії фізичної реабілітації. Нове хобі може стати новою професію та, врешті, приносити дохід. Знову ж таки, нові спілкування, нові соціальні обрії.

Чудово!

Заняття творчістю, спортом. Так, саме спортом! Втрата кінцівок - не привід, як то кажуть, опускати руки. Павло Баль залишився без обох ніг у 30-ть. Це не завадило йому за сім років освоїти лижі, ручний велосипед та здобути бронзу на Паралімпійських іграх 2024 року у велоспорті на гендбайку.

Протезування. Нові досягнення у галузі протезування просто вражають. На нових кінцівках можна бігати, танцювати, стрибати. Рухомі кисті рук впевнено “тримають” ручку, пензля. Але питання не з дешевих. Ось тут і прийдуть на допомогу рідні, друзі, однодумці, які вже пройшли цей етап. Можна спробувати знайти спонсорів. Хто стукає - тому відчиняють.

Змінити зовнішність. Людина сама управляє своїм тілом. І своєю зовнішністю. Чому б не змінити зачіску? Креативності, індивідуальності образу додать оригінальні тату. А ще можна підкачати м'язи - щоб поекспериментувати з гардеробом. Доля підкоряється сміливим.

P.S. Ампутація - незворотній процес, це наслідок, подія, яку людина приймає вимушено. Але є диваки, які йдуть на ампутацію….самовільно! Не маючи до цього жодних медичних показників. Клінічні, м’яко кажучи, “диваки”.

Наскільки далеко може зайти"господар" в управління власним тілом?

Мова не про людей з синдромом BIID (це ті, які почуваються некомфортно з певною здоровою частиною свого тіла - ногою або рукою. Та впевнені, що лише позбавлення кінцівки або органу подарує їм суцільне відчуття щастя).

Француз Ентоні Лоффредо відрізав собі вуха, ніс, по два пальці на руках, розсік навпіл язика та набив масу кольорових тату, щоб стати схожим на… “чорного прибульця”. Екстремальна модифікація викликає шок у людей, які стикаються з Тоні на вулиці. А на нове посвідчення особистості він чекав майже рік.
Чоловік думає ампутувати ще одну ногу. Каже, що він виконав лише 46% відсотків від задуманого образу.
Як то кажуть, жесть! Але - буває...