П'ять типів «синдрому самозванця»

Хоча «синдром самозванця» не вважається психічним захворюванням за міжнародними класифікаторами хвороб, проте за деякими дослідженнями в той чи інший час майже 70% людей мають його симптоми — страждають від найменших помилок, повністю ігнорують власні досягнення та постійно живуть в очікуванні «викриття» власної некомпетентності.

Причини виникнення «синдрому самозванця» можуть бути різноманітними — від занадто суворого стилю виховання батьків до соціальної тривожності чи вступу на нову посаду. Проте незалежно від причин його виникнення наслідки завжди схожі — тривожність, розчарування, вигорання та інші складні почуття, що стримують розвиток та отримання задоволення від своєї діяльності.

Докторка Валері Янг вважає, що є кілька типів «синдрому самозванця», які відрізняються тим, як людина визначає та оцінює рівень власної компетенції. Вона описала п’ять шкідливих «типів компетентності» — способів оцінювати власні здібності та навички, що насправді стримують нас. Ось вони:

▪️ Перфекціоніст

З точки зору людини з перфекціонізмом компетентність визначається тим, «як» виконується робота. Якщо задачі виконуються на 100% правильно у 100% випадків, то ви компетентні. Будь-яке відхилення від цього недосяжного стандарту будуть оцінюватися, як повна поразка. Оскільки об’єктивно неможливо постійно все робити правильно, кожен промах та кожна помилка будуть провокувати самозасудження, тривогу та сором. У найгірших випадках, людина може повністю відмовитися від складних активностей, бо розуміють, що ідеально не вийде.

▪️ Природжений геній

Тут компетентність визначається «коли» все робиться правильно. Для природжених геніїв бути компетентним означає зробити все правильно з першого разу, і робити це природньо та без зусиль. При такій оцінці головною є думка, що талант вроджений, і він або є, або ні. З такою установкою, якщо людині не вдається щось з першого разу або їй важко оволодіти навичками чи проєктом, то вона вважає себе некомпетентною. Це велике розчарування.

▪️ Соліст

Це погляд на компетенцію з питанням «хто?». У цьому випадку компетенція дорівнює здатності виконувати завдання незалежно від будь-чого і будь-кого. Якщо вам потрібна — ви некомпетентні. Маючи таку установку людина може брати багато завдань та намагатися зробити все самостійно. Якщо самостійно та швидко не виходить, з’являється почуття невдачі, сорому чи поразки.

▪️ Експерт

У центрі цього способу оцінки компетенції є «що?». Якщо ви оцінюєте власну компетентність у цей спосіб, то ваша мета знати все про завдання або проєкт ще до того, як ви почнете над ним працювати. Ви боїтеся, що вас викриють як некомпетентну людину, тому витрачаєте непомірну кількість часу на те, щоб отримати якнайбільше знань та якнайглибше ознайомитися з будь-якою темою, часто за рахунок часу виділеного на фактичне виконання завдання.

▪️ Надлюдина

Для цього типу компетентність вимірюється пропускною здатністю або відповіддю на питання «скільки?». Паралельно скількома ролями ви можете жонглювати? Скількома проєктами одночасно займатися? Як багато ви працюєте волонтером та скільки часу витрачаєте на роботу, виконуючи набагато більше, ніж ваше оточення. Це перевантаження може призвести до багатьох короткострокових досягнень, проте платою за це буде довгостроковий стрес та вигорання.

Пізнали себе у якомусь з цих типів? 

Дата публікації 2022-06-23 в 00:50:51

Пройдіть тест на синдром самозванця.