тривога та емоційна залежність від партнера

Ваша проблема полягає в тому, що у Вас багато непрожитих емоцій та образ, які застрягли у тілі. І тому постійно виникатимуть ситуації для того, щоб Ви проживали ці емоції.
Навіть, якщо з'явиться інший хлопець, буде все те саме.
Вихід один. Потрібно звернутися до психолога за допомогою.
Сама Ви з цим, на жаль, не впораєтесь.

Добрий вечір. Прочитавши ваш запит, одразу хочеться уточнювати. 😊
Тут важливо розуміти: ваш партнер поводить себе так, що це робить вам боляче, і він це розуміє, тобто робить саме якісь неприйнятні вчинки, чи ви самі шукаєте в його поведінці щось, що Вас насторожує, і далі катастрофізуєте?
Умовно кажучи, він вас ігнорує, спілкується з іншими жінками, ображає і т.д., чи просто не відповідає вчасно на повідомлення, бо зайнятий, холодно відповів чи не сказав "Добрий ранок"? Бо це ж різні речі, і саме від цього можна відштовхуватись.
Зазвичай причиною подібних емоційних залежностей є страхи. Саме в них потрібно дивитись. Чого найбільше ви боїтесь у стосунках з партнером? Що саме ви відчуваєте у моменти, коли він Вас проігнорував?
Можливо, цим він підкріплює якесь Ваше негативне переконання про себе, а тривога і катастрофізація - це лише відповідь на страх знову відчути це почуття, яке є таким нестерпним, коли він ігнорує чи холодно відповів.
До речі, чи дають вам катастрофічні сценарії відчуття контролю?
"Я не знаю, як є насправді. Це відчуття невідомості таке страшне, що краще хай мій мозок уже домалює цю ясність, я її проживу, і тоді, коли це насправді станеться, я вже буду готова до цього?" Що відбувається після катастрофізації? Яку дію вона змушує Вас виконувати?Тобто, після цього зазвичай іде емоційна розрядка.. Думка " Зроби ..... щоб такого не сталось або щоб тривога стихла" Чи є така компульсивна дія зазвичай?
Це лише ілюзія. Бо вірогідність того, що Ваш катастрофічний сценарій відбудеться, дуже низька. І якщо навіть це відбудеться, відчуття не будуть ідентичні.
Почуттів не потрібно боятись. Їх потрібно проживати. Ви маєте право відчувати сум, злість, розчарування... Це нормальний процес. Часто не самі почуття завдають нам найбільшого болю, а боротьба з ними та спроби будь-що їх уникнути.

Edited by author 31.10.2026 22:06