Хочу спілкуватися і не можу

Доброго дня. А від чого хочеться заховатись, коли вам відповідають? Що з вами відбувається в цей момент?
І ще одне питання: чи виникають такі ж відчуття, коли ви спілкуєтесь з колегами по роботі або навчанню?

Я, нажаль, не можу вам запропонувати легку формулу «як знайти друга», але ви можете спробувати зрозуміти чому так відбувається. Адже такі механізми, реакції існують не просто так. Вони для чогось у вас зʼявились та виконують певну функцію.

Очевидно, що у вас страх відносин. І цей страх не з'явився сам по собі, а були першопричини. З їх пошуку треба починати в індивідуальній психотерапії з психологом. Але знову ж таки, психотерапія - це теж стосунки з психологом. А любі стосунки - це страшно для вас. І так у всьому, з одної сторони бажання, а з іншої страх. Що переважить?

Добрий день Схоже, у вас одночасно дуже сильна потреба в близькості - і такий самий сильний страх її. І коли людина починає ставати «справжньою», психіка ніби каже: «небезпечно, сховайся».
Але ваш досвід уже показав важливу річ: перші дні можуть бути тривожними й напруженими, а потім поруч із людиною стає спокійно й природно.
Тому зараз для вас важливіше не тікати одразу, а пробувати залишатися в контакті трохи довше, ніж зазвичай. Не на місяці вперед — просто не блокувати після перших емоцій і дати собі час звикнути.
І так, те, що вам страшно зближуватися, не означає, що ви не здатні на дружбу чи стосунки. Швидше навпаки — так часто буває у людей, для яких близькість насправді дуже важлива.

Доброго дня!! Ну ви ж виходите на прогулку, тому ви цілком можете зустрітити когось на вулиці, або в супермаркеті. Впевнена, ваше "майже неможливо" - це ваше упередження, з яким варто попрацювати.

В житті я все роблю онлайн і вчуся і працюю, тому зустріти когось майже неможливо.

Такий поки що ваш спосіб організовувати спілкування. Важливо його, поки що, помічати і проживати. До тих пір, поки не з'явиться бажання по-іншому щось робити.

3 повідомлення і блокую. Бо хочеться заховатися і бажання спілкуватися тоді різко зникає. Що мені робити?

Нажаль, але зараз вам невідомі інші способи. Але точно не потрібно через силу змушувати себе.

Через силу спілкуватись, змушувати себе чи таки ховатись і очікувати потрібного моменту.

"Тяжко". Ось тут дуже важливе щось і складне для переживання. Звертайтесь в особисту терапію, буду рада з вами попрацювати!

Але так тяжко не заховатись і не втекти..

Что в вашем понимании означает открыться кому-то?
Что, как думаете, могут узнать про вас то, чего не знают коллеги, сокурсники?
Какие у вас увлечения, хобби?
Как вы проводите время, помимо онлайн работы/учебы?
Знакомиться можно и среди людей, с кем есть общие интересы.

Відкритися означає для мене показати себе вразливою, і я боюсь щоб мене не ранили, бо боюсь емоцій своїх

Ви абсолютно праві, відкриватись - це бути вразливим. Але без цього не побудувати глибокі стосунки.
З іншого боку - ви не маєте відкривати все і одразу. По кроку за раз, і спостерігати за своїми відчуттями.
Інше питання, це те, що ви написали «боюсь своїх емоцій» - тут є простір для запитань і відкриттів. Що саме лякає? Якісь конкретні емоції чи їх насиченість? І так далі.
Насправді, у вас вже є запит на психотерапію. Залишилось лише знайти можливість і свою людину (бо так, психотерапевти теж люди)). І спробувати побудувати відносини.

Вітаю. Ви маєте потребу в спілкувані, тощо. І коли ви починаєте реалізовувати цю потребу і виходити із власного притулку, ізоляції та стикаєтеся з тривогою залежності і вразливості, несвідомо ви відкидаєте цю потребу, може психологічно розташовуєте її в оточуючих, хто бажав би з вами спілкуватися. Ніби хай вони зі мною встановлюють контакт і залежать. Може якісь інші варіанти. Але думаю, дійсно ізоляція і страх виникають не на рівному місці. Мабуть щось таке було в минулому, може в глибокому минулому, відносини з кимось значущім, котрі були розірвані травматично для вас. Або ви переживали тривогу. Тому дійсно в цьому можно поступово розібратися, в психотерапії відносин. Але мабуть зрозуміло, що це не будить легко. Само воно не пройде і не зникне. Ця проблема. Так, треба намагатися зрозуміти, відчути, пережити, що ви відчуваєте, що вас таке нестерпне, що змушує вас захищатися та повертатися до комфорту самотності або що. В деяких випадках, коли ви вже розумієте і знаєте свої страхи та патерни, може треба і перемогати свої страхи, щоб хоча б подивитися, що буде далі. Інколи і навіть в більшості випадків відбувається так, що страхи ці фантастичні і не справджуються в реалі

Відредаговано автором 21-05-2026 11:18:51