любят ли неактивных?

С разных точек зрения по разному

А вы сами как считаете? От этого зависит ответ психологов.

Здравствуйте.

30-04-2026
я замкнутый,социально неактивный и безинициативный молодой человек.это хорошо или плохо с разных точек зрения и как общество относится к таким молодым людям?мне очень важен и интересен ваш ответ как профессионалов.

Прочитайте свое сообщение, как будто это пишет другой человек, посмотрите на него со стороны. Как бы вы к нему отнеслись?

замкнутый,социально неактивный и безинициативный молодой человек.

В этих словах для меня нет энергии, нет интереса. Что в них есть для вас?

как общество относится к таким молодым людям?

Кто может ответить за общество? Это обобщенное и обезличенные понятие.

мне очень важен и интересен ваш ответ как профессионалов

Честно ответьте себе, какого ответа вы ждёте? Вы хотите пробовать измениться? Или хотите получить подтверждение того, что с вами всё нормально и можно оставить все как есть?

ЛЮБЯТ ЛИ НЕАКТИВНЫХ?
Любят разных.

«я замкнутый,социально неактивный и безинициативный молодой человек.это хорошо или плохо с разных точек зрения и как общество относится к таким молодым людям»
Вы написали, что вам 29 лет. Думаю, у вас была возможность узнать как общество относится к вам с таким набором характеристик.
Какие выводы вы сделали?
Ваше самоощущение и то , что транслирует общество, совпадает?
Вы хотите что-то изменить?

ВІтаю !
Ви ставите дуже чесне і непросте запитання — і за ним відчувається не лише цікавість, а й певна тривога: «чи зі мною все гаразд?» і «чи можу я бути прийнятим таким, як є?».

Почну з головного: люди люблять не “активних” чи “неактивних” як категорії. Люди відгукуються на живість іншої людини — на її щирість, присутність, здатність бути у контакті. Інколи це проявляється через активність, а інколи — через тиху глибину.

Те, що Ви описуєте — замкнутість, низька ініціативність, соціальна неактивність — саме по собі не є ні “добрим”, ні “поганим”. Це спосіб бути у світі. Але важливе інше:
чи це Ваш вибір, у якому Вам достатньо і спокійно,
чи це радше обмеження, яке заважає Вам жити так, як хотілося б?

Бо ззовні суспільство часто оцінює через призму ефективності: активність, ініціатива, соціальність — заохочуються. Тому такі люди, як Ви описуєте, можуть бути менш помітними, інколи — недооціненими. Іноді до них ставляться як до “пасивних” або “закритих”. Але це лише поверхневий погляд.

У більш глибокому людському вимірі важить інше:
чи є у Вас внутрішнє життя, інтерес, здатність відчувати, мислити, бути поруч із кимось по-справжньому.

Любов — це не нагорода за соціальну активність. Але вона потребує певної доступності: щоб інша людина могла Вас “зустріти”. Якщо замкнутість стає стіною, через яку неможливо дотягнутись — тоді іншим важко наблизитись, навіть якщо вони могли б Вас полюбити.

Я б запропонувала Вам поставити собі кілька запитань:

Чи задовольняє мене мій спосіб життя, чи я відчуваю в ньому самотність?
Чи я уникаю контактів, бо так обираю, чи через страх, невпевненість, досвід?
Чи є у моєму житті хоча б одна людина, з якою я можу бути собою?

Якщо це Ваш природний темперамент — у ньому немає проблеми. Є люди, які цінують тихих, спокійних, глибоких партнерів.
Але якщо за цим стоїть відчуття скутості, страху або ізоляції — тоді це вже не про “характер”, а про щось, що можна і варто досліджувати.

Ви не “гірший варіант людини”. Але питання в тому, чи Ви дозволяєте собі бути присутнім у власному житті, чи радше спостерігаєте за ним з боку.

Любят тех, кто что-то дает в отношениях и с кем хорошо.
За просто так любит только мать своего ребенка, и то, увы, не всегда.
Остальные отношения это всегда обмен.
Можно быть социально не активным и не проявлять инициативу, то давать что-то другое ценное для человека. И этого будет достаточно, чтобы были достаточно хорошие отношения.
Но ваш вопрос звучит в общем. А хочется узнать вам наверняка про кого-то или про что-то, а не про людей в целом. Вряд ли есть потребность, чтобы вас любили, принимали и ценили все без исключения люди вокруг.

Доброго дня.
Мої колеги написали дуже багато корисного, як на мене, тому спробую вилучити у Вашому запиті те, що одразу привернуло мою увагу.
Зрозуміло, що авторизуючись на сайті, люди змушені підбирати собі якесь ім'я. А ім'я пишеться, як правило, те, яке перше спало на думку.
А те, що першим спадає на думку, найчастіше, може бути проявом несвідомого, непроявленого, того, як ми себе відчуваємо.
Певне, може бути різне сприйняття одного і того ж, може бути різний контекст, різна інтерпретація в залежності від ситуацій та обставин.
Але, зазвичай, у слово "крысеныш" вкладається не дуже позитивний сенс.
Що це ім'я означає для Вас?
Адже, насправді, важливо не те, як ставляться, або сприймають нас, а те, як ми самі ставимося до себе.
Наприклад, філософ Діоген жив у глиняній бочці посеред вулиці. І за великим рахунком, був "бомж". Але він був щасливою людиною, бо йому було байдуже, як і хто ставиться до нього...