Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 3 часа тому: «Сочувствую, это тяжелое состояние. Как давно вы так себя ощущаете? Что происходило в вашей жизни до того, как потеряли интерес и вкус к жизни? В таком состоянии важно не остават»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 4 часа тому: «Вітаю ! Іноді людина втрачає не лише сили, а й відчуття живості всередині. І тоді світ справді стає тьмяним, ніби Ви дивитеся на нього крізь скло. У такому стані важко розуміти, х»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 5 часов тому: «Дякую Вам за відвертість. Ви пишете "..дитинства- воно було емоційно холодним ( базові потреби задовольнялись - нагодувати, вдягти. ) в безпеці не почувалася- батько військовий бу»
Вопрос от: Nata Возраст: 48

Спор с мужем

Конфлікт з чоловіком. Вечером пізно (21.30) повертались додому, голодні, я за кермом, пропоную по ходу купити пельмешки і швидко приготувати дома, чоловік каже - давай заїдемо (це не по дорозі) візьмем трубочки на рано, я пропоную зробити на сніданок млинці і не тратити час. По дорозі зразу починається крик, мат, ображає мене, все, ми розходимось і т.д., бо він попросив, а я відмовила... Після цього я вже кажу, куди їхати за тими трубочками - мовчить...
Він вважає, що я не враховую його прохання і роблю по-своєму, а він її дуже хотів, а я вважаю, що запропонувала альтернативу на сніданок, щоб не тратити час, бо питання не стояло, що він хоче ту трубочку зараз? Кожен себе вважає правим на всі 100% і стоїть реально питання розриву стосунків (6 років спільного проживання), бо кожен стоїть на своєму. Ваші думки?
Нравится: 1 из 1
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Прочитала Ваш текст. Проблема полягає не в трубочках і млинцях, а у ваших стосунках
Ваші стосунки - це стосунки мами та дітини, а не подружжя.
І як вийшло, що Ви йому дозволяєте у спілкуванні з Вами вживати нецензурну лексику?
Звичайно, на мою думку, млинці не альтернатива трубочкам, але й не привід для бурхливого конфлікту.
Можна делікатно пояснити свою позицію, а не кричати як малюк – "хочу і все".
Вам варто розібратися з ролями, які негласно встановилися у вашій родині.
Також поділіться із чоловіком своїми почуттями. Що Ви відчуваєте, коли таке відбувається?
Я рекомендую вам звернутися до психолога, щоб з'ясувати справжню причину вашого конфлікту, вона глибша, ніж Ви думаєте.
У ваших стосунках є напруга, а конфлікт – це наслідок.
цитата:
Він вважає, що я не враховую його прохання і роблю по-своєму, а він її дуже хотів, а я вважаю, що запропонувала альтернативу на сніданок, щоб не тратити час, бо питання не стояло, що він хоче ту трубочку зараз? Кожен себе вважає правим на всі 100% і стоїть реально питання розриву стосунків (6 років спільного проживання), бо кожен стоїть на своєму. Ваші думки?

Це тільки епізод з вашого життя, але це показник ваших стосунків, які складалися не один рік.
цитата:
зразу починається крик, мат, ображає мене, все, ми розходимось і т.д., бо він попросив, а я відмовила


Це звичайна реакція вашого чоловіка ?
Як ви комунікуєте між собою?
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 387472 для Юлія Зальотіна

Така реакція у будь-якій ситуації, коли він вважає, що я роблю не так, як він бачить
Доброго ранку, Nata!
цитата:
По дорозі зразу починається крик, мат, ображає мене, все, ми розходимось і т.д., бо він попросив, а я відмовила...

На мою думку, ця подія і проголошені образи - лише верхівка айсбергу. Проте саме вони проливають світло на характер ваших взаємин, у яких можемо з великою долею вірогідності припустити відсутність взаємоповаги і прагнення зважати на думки та бажання одне одного(!) Замість цього підліткова агресивна категоричність, дитяча образливість, маніпуляції, тиск, звинувачення, змагання хто більш правий і таке інше.
Отже, мені здається, що про здорові стосунки, в яких, до речі, теж трапляються напруження і суперечки, однак вже напрацьоване бажання обох партнерів шукати цивілізовано прийнятне рішення, говорити не доводиться(!) При цьому, щоби у Вас не було зайвих ілюзій, за те, що відбувається, відповідальні ви обоє, адже внесок, напевно, рівноцінний. Хтось переступає межу, а хтось дозволяє. Хтось ображає, а хтось дозволяє себе ображати.

Я би радив звернутись вашій парі до психолога, що працює з парами та сім'ями. Так буде шанс багато чого виправити зараз, аби сильно не шкодувати потім.
Ната, в стосунках дійсно важливо чути "думку" іншого, але й свою "думку"ніхто не відміняв.
І тут вже питання не стільки в різних бажаннях, скільки в самому способі з'ясування цих думок.
Чи є в ваших стосунках баланс в тому, "чиє бажання виконується"?
Чи є хтось, хто частіше приймає рішення?
Кожна пара має свої особливості, але важливо розуміти їх глибину.
Кожен з нас несе в стосунки свій попередній досвід.
Нажаль, і травматичний також.
Дуже важливо відокремити реальність від "привидів минулого".
Можливо, ваш чоловік має певний травматичний досвід, коли його не чули, або ж у вашому житті були приклади, коли все доводилось вирішувати самій- ми не знаємо.
Але можна розібратись і знайти корені того, що заважає будувати стосунки.
Поведінка чоловіка в цій ситуації , звісно його не красить, але така поведінка є захисною реакцією, яка , можливо, колись допомогла йому "вижити" в психологічному сенсі.
Так, доросла людина "сама має вирішувати свої психологічні проблеми ", і можна було б просто порадити чоловікові розібратись зі своїми травмами за допомогою фахівця.
Але в парі завжди існує певне взаємодоповнення - ваші вчинки викликають його реакції, а його вчинки- вашу "відповідь". Тому було б корисно розібратись разом з тими моментами, які триггерять вас обох і викликають активацію захисної поведінки, та з тими способами, якими ви обоє врегульовуєте конфліктні ситуації.
Дополнение от автора вопроса ·
Дякую всім за поради
Мысли такие, что если мужчина не в состоянии спокойно отреагировать на отказ и обсудить что-то, то с таким не построить нормальных, счастливых отношений. Оскорблять недопустимо никого.
Вопрос в том, почему вы терпите такое отношение к себе?
И тут не про пельмешки речь, а в целом, про то, что нет коммуникации в паре уважительной, нет навыка владения эмоциями.
Но оно и не появится, если 1) подобное терпеть 2) мужчина не будет работать с этой темой, а для этого ему нужно признать, что у него есть проблема.
...
Згодна із колегою вище, що поведінка чоловіка схожа з поведінкою дитини, яка влаштувує істерику, іноді агресивну, якщо щось не так, як хочеться їй. Однак питання не в чоловіко-дитині, а в Вас, бо зрозуміти і змінити щось на багато легше в собі, аніж іншому.

Ви можете спробувати відповісти на питання нижче чи хоча б прислухатися до почуттів, які з'являються, коли Ви їх собі задаєте.

1. Що в мені недостатньо чи не так, що я маю терпіти агресію і ігнор моїх проявлень людиною поруч?
2. Що позитивного я отримую від відносин з такою людиною?

І бонусне питання №3: чи можу я отримувати схожі позитивні речі від інших, можливо декількох людей?
...
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.