Вопрос от:
Ірина
Возраст:
31
Горювання, нетерпимість
Доброго дня.
На початку минулого тижня був конфлікт з свекрухою. Він почався з того, що я не змовчала і різко відповіла на її намагання знову керувати тим, що, як і коли я маю робити ( я почала сердито говорити що в нас є потреби і нам треба їх якось вирішувати, і якщо їй щось заважає чи потрібно нехай скаже і ми подумаємо як це зробити), це стало приводом що вона почала кричати,що я могла б і змовчати і тд, потім особисті образи, приниження, найгидкішим було що вона почала погрожувати що поїде до моїх батьків (певно з'ясовувати чому я така погана) - я на це відповіла що її стосунки з моїми батьками це справа її і батьків а не моя, нехай робить що хоче (це що вона поїде - мене не лякає і не соромить чи щось таке, але відчуття вкрай неприємні що наче людина шукає чим би зачепити, бо я з батьками не спілкуюся, наразі це моє рішення щоб вберегти себе і дітей, через насильство всіх різновидів в моєму дитинстві...)
Чоловік в курсі про сварку, але на моє прохання поставити межу, щоб його мама не говорила так зі мною не діє, в продовжує з нею взаємини як ні в чому не бувало. Спільний побут, плани, приязне спілкування (наче мене і принижування мене з її боку не було)
Через кілька днів після сварки помирає мій рідний брат.
Я вирішую не їхати на похорон, спираючись на те що останнім часом не спілкувалися, плюс через те що кілька років не спілкуюся з батьками це було б ще більш складним, і не знаходжу в собі сил на це. Але мені болить, поки я росла брат мешкав з сім'єю по сусідству, я його бачила, його емоції, його в різних ситуаціях, як він одружувався і ростив дітей, ... І хоч не тільки добрі і гарні спогади, але мені болить.
Мій чоловік не проявив до мене, до мого горювання людського співчуття, не спитав ніякого разу як я, не запитав як підтримати, що я переживаю. 2 хв ахи охи коли дізнався про загибель. Механічне питання чи їду на похорон. І все. Далі він проводить свої вихідні як зазвичай в тому числі займається справами з мамою ніби нічого не було.
Мені особливо ріже душу що от вона погрожувала поїхати до батьків, проходить 3 дні і помирає брат. До того ж це помер другий рідний брат, другий рідний син моїх батьків впродовж півтори року.
Ставлення чоловіка та свекрухи до мене в цій ситуації було наче я камінь чи ворог.
Коли чоловік помітив що я не надто приязна він запитав що таке, і я наважилась пояснити. На це поступили пояснення що йому б у такій ситуації не хотілося б розпитувань і все. Але мені не легше від пояснень.
На початку минулого тижня був конфлікт з свекрухою. Він почався з того, що я не змовчала і різко відповіла на її намагання знову керувати тим, що, як і коли я маю робити ( я почала сердито говорити що в нас є потреби і нам треба їх якось вирішувати, і якщо їй щось заважає чи потрібно нехай скаже і ми подумаємо як це зробити), це стало приводом що вона почала кричати,що я могла б і змовчати і тд, потім особисті образи, приниження, найгидкішим було що вона почала погрожувати що поїде до моїх батьків (певно з'ясовувати чому я така погана) - я на це відповіла що її стосунки з моїми батьками це справа її і батьків а не моя, нехай робить що хоче (це що вона поїде - мене не лякає і не соромить чи щось таке, але відчуття вкрай неприємні що наче людина шукає чим би зачепити, бо я з батьками не спілкуюся, наразі це моє рішення щоб вберегти себе і дітей, через насильство всіх різновидів в моєму дитинстві...)
Чоловік в курсі про сварку, але на моє прохання поставити межу, щоб його мама не говорила так зі мною не діє, в продовжує з нею взаємини як ні в чому не бувало. Спільний побут, плани, приязне спілкування (наче мене і принижування мене з її боку не було)
Через кілька днів після сварки помирає мій рідний брат.
Я вирішую не їхати на похорон, спираючись на те що останнім часом не спілкувалися, плюс через те що кілька років не спілкуюся з батьками це було б ще більш складним, і не знаходжу в собі сил на це. Але мені болить, поки я росла брат мешкав з сім'єю по сусідству, я його бачила, його емоції, його в різних ситуаціях, як він одружувався і ростив дітей, ... І хоч не тільки добрі і гарні спогади, але мені болить.
Мій чоловік не проявив до мене, до мого горювання людського співчуття, не спитав ніякого разу як я, не запитав як підтримати, що я переживаю. 2 хв ахи охи коли дізнався про загибель. Механічне питання чи їду на похорон. І все. Далі він проводить свої вихідні як зазвичай в тому числі займається справами з мамою ніби нічого не було.
Мені особливо ріже душу що от вона погрожувала поїхати до батьків, проходить 3 дні і помирає брат. До того ж це помер другий рідний брат, другий рідний син моїх батьків впродовж півтори року.
Ставлення чоловіка та свекрухи до мене в цій ситуації було наче я камінь чи ворог.
Коли чоловік помітив що я не надто приязна він запитав що таке, і я наважилась пояснити. На це поступили пояснення що йому б у такій ситуації не хотілося б розпитувань і все. Але мені не легше від пояснень.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
